Євроінтеграція

Видання 2024 року оновлене і адаптоване до сучасних потреб суспільства, спрямоване на розвиток критичного мислення, обізнаності та активної громадянської позиції.

ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) підготував черговий випуск Макроекономічного моніторингу України.

У той час як рамки європейської промислової політики повинні охоплювати всі види економічної діяльності, включаючи державні та приватні послуги, щоб забезпечити якісні робочі місця в усіх секторах, у центрі уваги цієї аналітичної доповіді буде мати потужну, конкурентоспроможну промислову базу з низьким рівнем викидів вуглецю. Розраховані на майбутнє галузі є життєво важливими для економічної та соціальної стійкості, і очікується, що вони забезпечать мільйони добре оплачуваних і високоякісних робочих місць. Промислова політика може відігравати вирішальну роль у досягненні кліматичних цілей ЄС щодо нульового чистого клімату та в управлінні цифровим переходом, водночас вона має гарантувати, що цифровий і зелений перехід є чесним і справедливим, зберігаючи та створюючи якісні робочі місця.

З огляду на ці виклики, увага політиків зосереджується на промисловій політиці та конкурентоспроможності як основних шляхах для наступного етапу Європейської зеленої угоди (EGD). Президент Європейської комісії фон дер Ляєн у своїй промові про стан Союзу у 2023 році вже закликала до того, щоб промислова політика стала наступним етапом EGD.

У наступних розділах розглядається поточна структура промислової політики ЄС, розглядаються основні виклики, з якими стикається промисловість ЄС під час переходу до нульового чистого прибутку, і робиться висновок, що, хоча цілі та завдання встановлено, шлях до їх досягнення залишається невідомим. Потім створюються політичні рекомендації, які намагаються подолати цю прогалину.

До вашої уваги Місячний економічний моніторинг України (МЕМУ)№233, червень 2024 року. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) підготував черговий випуск Макроекономічного моніторингу України.

Резюме:

• 11-16 червня відбулось кілька важливих міжнародних подій, які сприятимуть стійкості та перемозі України: URC2024, засідання Групи Семи, Глобальний саміт миру.
•  За оцінкою ІЕД в травні темпи приросту реального ВВП дещо сповільнились до 3,5% дпр порівняно з 4,2% дпр в квітні внаслідок суттєвого пошкодження російськими атаками генерації електроенергії.
• Тривають обмеження у постачанні електроенергії як для промисловості, так і населенню: ощадливе споживання та встановлення децентралізованих потужностей з виробництва електроенергії в пріоритеті.
• Український морський коридор дозволяє наростити експорт руд та продукції металургії.
• В травні зовнішня допомога була найнижчою, але вже в червні Україна має отримати

  близько 4 млрд дол. США позик.

• У травні, як і у попередні три місяці, споживча інфляція була дещо вищою 3% (3,3% дпр).
• НБУ у червні вчергове зменшив облікову ставку: з 13,5% до 13% річних.
• Обмінний курс гривні пройшов позначку у 40 грн за дол. США через зростання попиту на готівкову валюту. 

ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) підготував черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події січня 2024 року. В якому розповідається про останні новини в економіці України, саме про:

До вашої уваги Місячний економічний моніторинг України (МЕМУ)№228, січень 2024 року.

ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) підготував черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події грудня 2023 року.

ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) підготував черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події листопада 2023 року.

Робота вбиває, — саме так коротко можна схарактеризувати дослідження Міжнародної організації праці. І що більше людей працює, то більше смертельних випадків або випадків захворювання набутих на роботі фіксується.

Статистика наступна: щороку майже 3 млн осіб помирає внаслідок нещасних випадків на виробництві.

У звіті “На шляху до комплексної національної стратегії деінституціалізації / трансформації системи догляду та виховання для українських дітей” ви знайдете детальні рекомендації щодо кожного етапу процесу деінституціалізації на основі кращих українських і міжнародних практик та досвіду інших країн.

Матеріал розроблений за результатами заходів «Трансформація систем догляду та підтримки дітей і сімей в Україні», що відбувся в рамках партнерства між Міністерство соціальної політики України, Офіс Президента України, Міністерство охорони здоров'я України, громадською спілкою «Українська мережа за права дитини», Дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ UNICEF Ukraine, Європейським форумом з питань інвалідності (European Disability Forum), Save the Children in Ukraine, Надія і житло для дітей, СОС Дитячі Містечка Україна та Lumos.

Методичні рекомендації стали можливими завдяки співпраці Міністерства культури та інформаційної політики України, Урядовоїуповноваженоїз питань ґендерної політики та ГО «Жінки в медіа» в рамках проекту «Мережа ґендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокаціїта сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу. Інформація, що представлена, не завжди відображає погляди УЖФ та ЄС.

До підготовки та / або валідації Методичних рекомендацій було залучено: ГО «Центр демократичних реформ і медіа», Національну суспільну телерадіокомпанію України, Комісію з журналістської етики. Асоціацію жінок-юристок України «ЮрФем», Інформаційно-консультативний жіночий центр, ВОГО «Волинський прес-клуб», Експертний ресурс«Гендер в деталях», ГО «Юридична сотня», ГО «Український інститут медіа та комунікації», ГО «Інститут розвитку регіональної преси», Кампанію проти сексизму в медіа і політиці «Повага», БЮРО «Гендерних стратегій та бюджетування», USAID Transformation Communications Activity(ТСА), International Media Support (IMS).

Свій висновок та доповнення надала Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення.

Метою цього дослідження є вивчення досвіду післявоєнного відновлення міст світу задля використання його при відбудові українських міст після завершення війни. При його підготовці та виборі міст, досвід яких міг би бути цікавим для України, було взято до уваги такі міркування.

Органи місцевого самоврядування в Україні мають достатньо повноважень для того, щоб самостійно розробляти та впроваджувати програми відновлення та розвитку своїх громад. У той же час, цілий ряд питань, які впливають на дизайн та способи імплементації таких програм, залежить від існуючого правового регулювання та управлінських рішень, що схвалюються на загальнодержавному рівні, соціально-економічної ситуації в країні, рівня децентралізації влади тощо. З огляду на це, аналіз досвіду відбудови міст здійснювався в контексті оцінки загальної політики післявоєнного відновлення в країнах, в яких розташовані обрані для дослідження міста. 

Це дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), в рамках Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторів та необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів Америки. 

«Довідник безбар’єрності» — продукт з відкритим кодом, який можна використовувати у власних проєктах

Публікацію підготовлено Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (https://pfirs.org/) та Асоціацією регіональних аналітичних центрів (https://pfirs.org/arttnet.html) в рамках проекту «Індекс євроінтеграційного економічного поступу: посилення підтримки громадянського суспільства у здійсненні проєвропейських економічних реформ у регіонах України» за фінансової підтримки програми «MATRA», що виконується в Україні Посольством Королівства Нідерландів.

В публікації Ви побачите динаміку показників в розрізі всіх областей України.

Нова платформа для створення спільноти практиків у Європі та Центральній Азії для обміну знаннями та ініціативами щодо трансформації систем харчування.

Як звісно, 4 грудня 2020 року Дніпровська Академія неперервної освіти в співпраці з Громадянською службою миру GIZ запрошув до участі в онлайн конференції щодо можливостей Миротворчої освіти для підтримки впровадження Реформи «Нова Українська Школа» (НУШ). Метою конференції був дослідити що, чому та як поєднує підходи миротворчої освіти з НУШ. За підсумками заходу вийшла збірка статей, яка є спробою розкрити досить новий «парасольковий» термін – миротворча освіта.