Права людини — це не абстрактний принцип

Права людини — це не абстрактний принцип. Їхня дієвість перевіряється саме тоді, коли людина стає вразливою перед державними інституціями.

Три українські громадські організації подали колективне звернення щодо серйозних імовірних порушень прав людини стосовно громадянина України та дій Святошинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Києві.

Ми направили електронні звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Військового омбудсмана, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Міністерства оборони та інших компетентних органів.

Станом на сьогодні лише Офіс Генерального прокурора одразу надіслав підтвердження про отримання нашого колективного звернення.

Щодо кількох інших електронних звернень ми не отримали ані підтверджень, ані реєстраційних номерів. Додзвонитися на визначені гарячі лінії також виявилося надзвичайно складно або взагалі неможливо.

Єдиною посадовою особою, з якою нам вдалося оперативно зв’язатися, був один із регіональних представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Він швидко відреагував, допоміг підтвердити місце перебування людини та порадив нам фіксувати всі обставини й подати офіційне письмове звернення.

Ми вдячні за цю особисту реакцію. Однак захист прав людини не може залежати від того, чи пощастить наляканій родині знайти одного небайдужого посадовця через регіональні або особисті контакти. Система екстреного реагування повинна надійно й однаково працювати на всій території країни.

Це не просто адміністративна незручність. Це серйозна проблема у сфері прав людини та безпеки громадян.

Коли родичі не можуть оперативно встановити, де утримують людину, не можуть побачити її, перевірити її фізичний стан і отримати послідовну інформацію від посадових осіб, кожна втрачена година має значення. Якщо механізми екстреного захисту прав людини фактично недоступні, допомога може надійти запізно.

Людина може фактично стати невідомою для власної родини всередині державної системи, поки її близькі телефонують на одну гарячу лінію за іншою, надсилають звернення та чекають, не знаючи, чи ця людина жива і чи перебуває вона в безпеці.

Людина, про яку йдеться, — освічений український фахівець із трьома вищими освітами та знанням понад чотирьох іноземних мов. Він працював у проєктах міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, підтримував вразливих людей і допомагав організовувати гуманітарну евакуацію.

Він залишився в Україні, не користувався незаконними схемами виїзду, працював у громадянському суспільстві та продовжував допомагати Україні з 2014 року.

В Україні постійно говорять про нестачу кваліфікованих фахівців, дипломатів, аналітиків, інженерів і людей із міжнародним досвідом. Водночас багато високоосвічених громадян не можуть знайти змістовну цивільну роботу з гідною оплатою. Дехто відчуває, що змушений підписувати військовий контракт лише для того, щоб отримувати дохід приблизно 450 доларів США на місяць.

Це не критика військової служби. Військова служба заслуговує на повагу, належні умови та усвідомлений вибір.

Питання полягає в тому, чи цінує Україна своїх людей, їхню кваліфікацію, гідність і внесок — та чи залишається кожен громадянин захищеним законом, зокрема під час мобілізаційних і військових процедур.

Україна повинна залишатися країною для українців, які залишилися тут, не тікали за допомогою незаконних схем, працювали, волонтерили, сплачували податки, боролися з корупцією та допомагали іншим.

Приниження, ізоляція від родини, суперечлива інформація та ймовірне насильство не можуть ставати нормальною адміністративною практикою. Якщо такі повідомлення не розслідувати незалежно й оперативно, шкода виходить далеко за межі долі однієї людини. Це руйнує суспільну довіру до державних інституцій і послаблює країну зсередини.

Ми не оголошуємо нікого винним до завершення розслідування.

Ми вимагаємо:

• невідкладної реєстрації та належного розгляду колективного звернення;

• незалежного розслідування поза межами Святошинського району;

• збереження всіх записів камер відеоспостереження, бодікамер поліцейських, журналів руху транспортних засобів та інших доказів;

• незалежного медичного і судово-медичного обстеження;

• захисту людини, її родини та можливих свідків від тиску або переслідування;

• доступних гарячих ліній та електронних систем подання звернень, які одразу надають підтвердження і реєстраційні номери;

• зрозумілих публічних процедур, які дозволять родинам встановити, де перебувають їхні близькі та чи знаходяться вони в безпеці.

Права людини повинні працювати не лише в офіційних заявах, стратегіях і міжнародних звітах. Вони мають діяти саме в той момент, коли налякана родина ставить просте запитання:

Де наша близька людина і чи вона жива та перебуває в безпеці?

Україна захищає людську гідність від зовнішньої агресії. Водночас вона повинна захищати людську гідність і всередині власних державних інституцій.

#ПраваЛюдини #Україна #ВерховенствоПрава #ЛюдськаГідність #Відповідальність #ГромадянськеСуспільство #ВійськовийОмбудсман #Правосуддя #ЗахистПравЛюдини