ГО «КОМРОЗ» та її голова Станіслав Богданов

За 4 роки існування громадської організації «КОМРОЗ» її голові Станіславу Богданову та його команді вдалось реалізувати 13 власних проєктів, і ще в трьох проєктах інших організацій Станіслав був керівником. Проєкти, які реалізувала команда були різнопланові та на різну тематику. Але значна кількість з них були націлені на соціальну згуртованість населення та громадську безпеку. 

Сам Станіслав відзначає, що на початку діяльності він дуже обережно підходив до справи. Спочатку він більше часу приділяв навчанню, відвідував різноманітні тренінги для громадських діячів і діячок, ніж безпосередньо займався написанням проєктів. Навіть свою організацію він зареєстрував тільки через півроку, як почав займатись громадською діяльністю.

Перші проєкти, які він реалізовував мали невеликі бюджети, а втілював їх у життя Станіслав у партнерстві з тими ініціативними групами та організаціями, в яких був впевнений. Голова ще молодої громадської організації намагався не ризикувати та не співпрацювати з малознайомими людьми. В перший рік існування вдалось реалізувати лише один проєкт. Поступово з’являлось більше партнерів, налагоджувались відносини з представниками та представницями організацій-донорів. Наразі ж громадська організація «КОМРОЗ», ймовірно, має найбільшу проєктну історію серед всіх організацій Попаснянської громади.

Останній проєкт за напрямком громадської безпеки реалізували зовсім нещодавно. В рамках проєкту в селі Троїцьке Попаснянської громади, яке знаходиться максимально близько до лінії зіткнення, встановили зовнішнє освітлення на найбільш небезпечних ділянках дороги: мостах, перехрестях. Це «свіжий» проєкт, який реалізувася в травні 2021 року.

Керівницею проєкту стала місцева мешканка Олександра Гайдук. Вона розробила заявку та подала її разом з громадською організацією «КОМРОЗ» на конкурс представництва Датської Ради у справах біженців в Україні. Саме їй належить ініціатива встановлення освітлення, а вже з реалізацією проєкту їй допомагав Станіслав.

Він зазначає, що перший проєкт, який був реалізований ГО «КОМРОЗ» також був пов’язаний із встановленням освітлення, тільки в селі Новоіванівка. В селі організувалась ініціативна група жінок від українського жіночого фонду, яка бажала встановити освітлення, але для реалізації цього задуму необхідна була громадська організація і нею стала ГО «КОМРОЗ». Це був перший досвід Станіслава у реалізації проєктів та співробітництва з міжнародними донорами.

Наймасштабнішим проєктом, який вдалось реалізувати саме в сфері громадської безпеки, було встановлення огорожі на території Комишувахського навчально-виховного комплексу (а нині вже Комишуваського ліцею). Вартість цього проєкту склала близько пів мільйона гривень. Це найдорожчий проєкт саме по безпеці, тому що у ГО «КОМРОЗ» вже є досвід реалізації проєкту вартістю близько мільйона гривень.

Також в рамках проєкту «Створення безпечних умов для навчання і розвитку», вдалося зробити так, щоб вся територія навчального закладу, яка раніше зовсім не мала огородження, стала безпечним середовищем для дітей.

В 2019 році ГО «КОМРОЗ» реалізовувала проєкт на території всієї Луганщини. Організація була модератором всіх робочих груп по громадській безпеці та соціальній згуртованості, які були створені за підтримки ПРООН при міських радах та в громадах області. ГО «КОМРОЗ» цілий рік адмініструвала роботу цих груп: проводила тренінги, робочі зустрічі, консультувала учасників тощо.

Станіслав спочатку і сам був лише членом такої робочої групи, яку створили при Попаснянській міській раді, але вже невдовзі він організовував роботу одразу декількох таких груп у різних населених пунктах області.

Зовсім нещодавно на території Луганської області реалізовували проєкт із мінної безпеки. Станіслав не є автором проєкту, але брав в ньому участь в якості тренера. Реалізацією проєкту займався «Фонд протимінної безпеки». В рамках проєкту Станіслав проводив тренінги на тему мінної безпеки на території Попаснянської та Гірської громад. За два місяці він провів декілька десятків таких тренінгів, які відвідали 600 мешканців обох громад. Це були заняття з мінної безпеки для дорослого населення.

Низка проєктів, які реалізовувала громадська організація «КОМРОЗ», за словами Станіслава, мали одночасно компонент соціальної згуртованості та громадської безпеки. До таких проєктів належать реконструкції скверів. Каже, що під час реалізації комплексно встановлювали лавки, урни і в той же час зовнішнє освітлення. ГО «КОМРОЗ» причетна до реалізації трьох таких проєктів. Завдяки ним створили сквер «Єднання сердець» в Попасній та сквер у Врубівці. В якості партнерів організація також доклала зусиль, щоб реконструювати сквер «Студентські вечори» в мікрорайоні ВРЗ біля Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту.

Сквер у Врубівці

Згадуючи про Врубівку, Станіслав також зазначає, що він писав проєкт з безпеки не тільки на конкурс міжнародних донорів. В селі також відремонтували два тротуари, завдяки участі організації у обласному конкурсі проєктів. Будівництво тротуарів також має на меті організацію безпечного руху громадянам на дорозі, адже раніше за відсутності тротуару, люди здебільшого ходили саме по дорозі.

Тротуар у Врубівці

Станіслав розповів нам, що найбільше конкурсів проєктів за тематикою громадська безпека та соціальна згуртованість проводить ПРООН – у них це окремий напрямок діяльності, на якому вони спеціалізуються. До того ж для цієї організації Луганська та Донецька області є пріоритетними.

Окрім ПРООН громадська організація КОМРОЗ» також співпрацювала з фондом «Східна Європа», гуманітарною організацією «Данська рада у справах біженців», Чеською організацією «Людина в біді».

Цікавості заради, ми спитали у Станіслава, на яку загальну суму коштів його організація реалізувала проєктів саме з громадської безпеки на території Попаснянської громади. Він без проблем порахував вартість кожного з проєктів і повідомив, що навіть якщо не враховувати проєктів, які включали в себе проведення тренінгів, зустрічей та консультацій, то тільки вартість «твердої» інфраструктурної частини всіх проєктів з громадської безпеки складає близько півтора мільйона гривень, які «пройшли» безпосередньо через громадську організацію «КОМРОЗ» за 4 роки існування.

Сам Станіслав говорить, що йому більше подобається писати саме інфраструктурні проєкти, там де є «тверда» складова.

«Це наглядно – одразу видно, що зробили та для чого. На такі проєкти легше отримати співфінансування з місцевої влади, бо вона також зацікавлена в розвитку громади. Також легше знайти зацікавлених у реалізації проєкту людей, організації або підприємства. Ну і відзвітувати перед донорами простіше – достатньо показати у звіті, як було та як стало після реалізації проєкту», - каже Станіслав.

Як приклад він наводить проєкт, завдяки якому навколо навчального закладу встановили огорожу. Станіслав підкреслює, що до цього неодноразово траплялись випадки, коли з подвір’я закладу крали квіти з клумб, автомобілі заїздили на футбольне поле і водії займались вандалізмом. Всі ці факти зафіксовані в поліції. Зараз, коли огорожа стоїть вже рік, таких випадків просто немає.

Коли огорожу встановили - територія закладу стала безпечною

При написанні та реалізації проєктів, за словами Станіслава, дуже важливо мати надійну команду однодумців, які можуть у ході реалізації проєкту взяти на себе якусь частину роботи.

Наприклад, такі проєкти як по мінній безпеці, потребують залучення тренерів, проведення багатьох зустрічей у різних населених пунктах. Одному такий проєкт, за словами Станіслава, важко «потягнути». Якщо проєкт має декілька етапів реалізації та складається з різних заходів, то теж необхідні помічники, які спеціалізуються в окремих напрямках роботи.

Станіслав розповів, що в громадській організації «КОМРОЗ» зараз є більше 10 активних членів та членкинь, яких він залучає до проведення тих чи інших заходів. У деяких питаннях йому допомагає мати, яка хоч і не є членом ГО, але завжди надає підтримку задля втілення корисних та цікавих ініціатив Станіслава. Останній рік вже є бухгалтер. Раніше він сам займався фінансовими питаннями.

Але деякі зі своїх ініціатив Станіслав все ж реалізовує самостійно. Каже, що якщо ініціатива належить йому, то писати проєкт, вносити правки та реалізовувати його легше самотужки, бо це його ідея та задум і тільки він бачить, яким повинен бути проєкт і його результати.

За цим же принципом реалізують і ідеї ініціативних груп. Станіслав в таких випадках виконує всю документальну роботу та контролює фінансові та організаційні моменти. А керівником проєкту завжди є людина, якій належить ініціатива.

Як приклад, він приводить проєкт зі встановлення освітлення в Троїцькому. Ініціатива створення даного проєкту належить місцевій мешканці. А реалізовувався проєкт вже за підтримки Станіслава та його громадської організації.

Станіслав допоміг реалізувати ініціативу у Троїцькому

Станіслав відзначає, що майже у всіх проєктах брала участь місцева влада, яка без проблем надавала необхідне співфінансування для реалізації проєктів, яке становило від 10 до навіть 50 відсотків від загальної їх вартості, та сприяла організації у всіх питаннях.

«Всі керівники наших територій, що були раніше і які є зараз, завжди йшли та йдуть нам назустріч і надають всю необхідну допомогу. Чого не можна сказати про всі громади Луганської області. В процесі роботи я дізнавався, що на деяких територіях влада або зовсім не підтримує громадськість, або ж робить це недостатньо. У нас з цим проблем не виникає», - каже Станіслав.