Без грошей ніяк: фінансова спроможність обласних центрів

Без грошей ніяк: фінансова спроможність обласних центрів
Журналісти Центру спільних дій розповіли, як не потонути у даних про децентралізацію та порівнювати громади між собою.

Як не потонути у даних про децентралізацію і порівнювати громади між собою

Автори: Олексій Півторак та Марія Очеретяна, журналісти Центру спільних дій

Оригінал опубліковано на «ZN.UA».

Уявіть, що у вас виникламожливість покинути  рідну громаду йпереїхати до іншої в межах України. На новому місці у вас буде така сама площажитла, заробітна плата й умови життя. Але де гарантії, що на новому місці таксамо, як удома, або навіть краще, дбають про дороги, лікарні, школи й дитячісадки?

«Люди дивляться, упершу чергу, на інфраструктуру. Чи є у громаді якісні дороги, чи можна пройтисябезпечно по тротуару. Чи працює там бізнес. А розвинена інфраструктура громади– це першочерговий обов’язок місцевого самоврядування. Те саме і з бізнесом.Якщо місцева влада створює комфортні умови для ведення бізнесу, то жителігромади будуть мати де витрачати свої зароблені гроші. І частина з них черезподатки знову піде на розвиток громади» , – пояснює аналітик Центру спільних дій Костянтин Шокало.

Гарантій, що на новомумісці буде краще, дати не може ніхто. Але з відкриттям доступу до даних про діяльність влади і з реформою децентралізації в нашомурозпорядженні опинилась велика кількість інформації. Вона дозволяє дистанційно скластивраження про справи і в державі, і в громадах. Уже декілька років Міністерствофінансів України розвиває портал OpenBudget із даними про державний і місцеві бюджети. А завдякисайтам Spending і Prozorro можна стежити за тим, на що витрачають кошти.

Одночасно з відкриттямданих, з’являються й охочі їх використати чи перевірити. У 2017 році з’явивсярейтинг «Прозорі міста», завдяки якому можна порівнятинайбільші міста за відкритістю інформації про свою діяльність. Десь у той жечас з’явився індекс легкості ведення бізнесу в регіонах. Цей рейтинг дозволяє порівнюватигромади за легкістю відкриття підприємства й отримання усіх необхідних дозволіві процедур. Цей рейтинг розробили на зразок міжнародного рейтингу Doing Business. Але цього року Світовийбанк перестав оновлювати цей індекс. Це сталось після скандалу про махінації з даними на користь Китаю.

Експерт ІнститутуПолітичної Освіти Тарас Случик звертає увагу на те, що індекси, які даютьсередню температуру по палаті, у нашому випадку по області, не годяться, щобзрозуміти стан справ у громадах.

«У області може бутикілька промислових центрів, які будуть сильно впливати на рейтинг області. Цяінформація буде тільки викривлювати ваше сприйняття конкретної громади» , – пояснює Тарас Случик.

Наче враховуючи цезауваження, виникають інші рейтинги. Наприклад, рейтинг легкості ведення бізнесу у найбільших містах України від українського Forbes. Він враховує дані місцевих управлінь статистики і місця громад у рейтингах інших організацій.

Рахувати гроші

Аналітично-адвокаційнийЦентр спільних дій запропонував ще один підхід, як оцінювати та порівнюватигромади. У пригоді стануть дані про обсяги доходів місцевих бюджетів, а такожпро те, як ці кошти витрачають. Спираючись на ці дані, аналітики Центру розробилирейтинг фінансової спроможності обласних центрів.

Зображення

У межах дослідженняаналізували бюджети громад за 2018-2020 роки та січень-вересень 2021 року. Їхоцінили за десятьма індикаторами. До уваги брали, зокрема, капітальні видатки(скільки грошей виділяють на ремонт доріг, закупівлю шкільних автобусів,газифікацію населених пунктів та інші потреби, важливі для розвитку громади);витрати на місцевих депутатів; частку бюджету, що виділяється суто на зарплати,тощо. З повним переліком індикаторів можна ознайомитися за посиланням.

За кожен із індикаторівгромада отримала 0, 5 або 10 балів (низький, середній або високий рівеньвідповідно).

Лідером рейтингу з 2018року залишається громада Дніпра, яка незмінно отримує максимальні 100 балів.Також у 2021-му в трійку найспроможніших громад потрапили Київ та Львівськагромада, які отримали від аналітиків 87,5 та 85 балів відповідно. Останні місцяцьогоріч посіли Херсон, Краматорськ, Миколаїв і Сєвєродонецьк.

«Фінансоваспроможність – це здатність органу місцевого самоврядування накопичуватидостатню кількість грошей на те, щоб розв’язувати найбільш актуальні проблемигромади. І витрачати ці кошти відповідно до цілей, які ставить собі місцевавлада. Тобто, робити це з максимальною ефективністю: досягати найкращих результатівза найменш можливі кошти» , – пояснюєаналітик Центру спільних дій Костянтин Шокало.

У рейтингу вирішилипроблему із тим, як порівнювати громади різняться, не тільки за розмірамибюджетів, а й за кількістю населення. Марно порівнювати Київ із бюджетом у 68 мільярдів гривень із будь-якою із сільськихгромад, у якій живе кілька тисяч осіб, а казна ледве сягає кількох мільйонів гривень. Через це у Центрі спільних дій рекомендують ділитидоходи і видатки громад на кількість жителів громади, або порівнювативідсоткові співвідношення витрат чи доходів до усього бюджетного пирога.

«У першому випадкудані свідчать про тягар тієї чи іншої сфери для платників податків, а у іншомувипадку – про пріоритетність сфери у структурі бюджету громади» , – пояснює Костянтин Шокало.

Бюджети великих і малихгромад є самодостатніми, і вони мусять викручуватися із тими ресурсами, які вних є. Щоправда, держава не покидає напризволяще незаможні громади.Міністерство фінансів розробило механізм реверсної дотаці[ML1] ї. Він вмикається, коли громадам не вистачає власних податків, щоб утримувати комунальнізаклади.

«Якщо показникподаткоспроможності у громаді є нижчим, ніж середній по Україні, їй потрібнодопомагати, тому що своїми силами вона не зможе утримувати школи, лікарні ізаклади культури у громаді. Якщо ж показник вищий, – це означає, що громади можутьдопомагати іншим. Це цілком нормально. Так держава забезпечує рівність і справедливістьбюджетної системи на місцях» , – пояснюєКостянтин Шокало.

Зрештою, обов’язки  громад після децентралізації лише зростають. Відповідно,коштів бракує завжди. Крім того, громади не застраховані від того, що державаодного дня захоче перекласти на них ще трохи обов’язків. Чого варта останняновація, коли громадам пообіцяли збільшити на 4% відрахування податку на доходифізичних осіб в обмін на компенсацію частини вартості газу для усіх жителівсвоїх громад у цей опалювальний сезон.

«А це загальний фондбюджету. І ось раптово під опалювальний сезон витрати на теплоносій зросли. Випланували, що газ буде за однією ціною і тут вона зросла. І усе – ваш бюджет накапітальні витрати закінчився» , –каже Тарас Случик.

На жаль, це не теоретичніперестороги експертів. За словами директора департаменту у справах засобівмасової інформації та зв’язків із громадськістю Херсонської міськради ГаянеОганесян, у 2022 на енергоносії доведеться витратити вдвічі більше, ніж у 2021-му.У грошах – це додаткових 150 мільйонів гривень.

Тим не менше, експертисходяться на тому, що попри усі труднощі, фінанси громад можна і вартопорівнювати між собою. Головна проблема співставлення в тому, що в бюджетах громадможуть по-різному записувати одні й ті ж категорії доходів і видатків. Щебільше ускладнює ситуацію те, що крім доходів від податків і зборів чи дотаційвід держави, громади можуть мати кредити. Вони, з одного боку, дозволяють громадішвидше розвиватись. Та погашення кредитів теж лягають на бюджети розвитку ізамість побудови або ремонтів доріг, дитсадків і шкіл, велика частка доходів громадиможе йти на сплату боргів.

Перший заступникЛьвівського міського голови Андрій Москаленко пояснює, що кредити громадінеобхідні, адже «результат потрібнийлюдям вже сьогодні». А добракредитна історія – це можливість залучати вигідніші кредити.

 «Якщо би ми десь хоч разпротермінували, це би негативно вплинуло на кредитний рейтинг. Надалі мивтратили б змогу залучати кредитні кошти» , – каже Андрій Москаленко.

Обчислити невидиме                                                            

Є декілька способів перевірити стан справ у громадах через непряміпоказники. Наприклад, Тарас Случик рекомендує простежити,як змінюється кількість населення громад.

 «Якщо люди їдуть в якийсь обласний центр, а зякогось виїжджають, значить, у другого облцентру – кращий потенціал для розвитку» , – запевняєексперт.

Підсилити враження пропривабливість громади для життя і бізнесу можуть дані про інвестиції. Та, нажаль, Державне управління статистики і його регіональні відділення непублікують дані за громадами. І деталізація цих даних вичерпується на обласнихцентрах і колишніх містах обласного значення. Відповідно, треба шукати непряміспособи перевірки інвестиційної привабливості громади.

«Теоретично, це можутьбути здані квадратні метри житла чи офісних приміщень на одного жителя. Ціпоказники можуть підтвердити наявність інвестицій у громаду» , – стверджує Тарас Случик.

Також, каже експерт,можна відійти ще на крок далі від фінансів і матеріальних показників і спробуватипроглянути опитування того, наскільки у громадах задоволені діяльністючиновників. Такі опитування час від часу публікують соціологічні інститути назамовлення українських чи міжнародних організацій. Але ці дані, як правило, мають той же недолік,що і офіційна статистика – інформація вичерпується на найбільших громадах.

Експерти сходяться й натому, що важливо дослідити і пріоритети громади. Їх ілюструють місцеві цільовіпрограми, які приймають місцеві ради. З ними у більшості випадків можнаознайомитись на офіційних сайтах громад. Правда, ці програми можуть називатисяі виглядати по-різному, адже немає єдиних стандартів до їх оформлення ізвітування про їх виконання. Але вони є цінним джерелом про інформацію промісцеві стратегії та політики.  

«Цільові програмисвідчать про підходи до витрачання грошей: на точкові покращення, щоб вигративибори чи стратегічний розвиток. Різкі повороти від одного до іншого лишеперекреслюють увесь попередній розвиток», – наголошує Костянтин Шокало.

Крім того, усі партії,які працюють у місцевих радах мають власні політичні програми. У цих документахрозповідається про те, як політичні сили бачать розвиток громад і країни. Ціпрограми, як правило, знаходяться на сайтах місцевих осередків партій. Але уполе зору пересічних виборців партійні програми потрапляють перед виборами. Політичнісили передають їх разом із виборчими списками кандидатів у виборчі комісії, девони зберігаються довгі роки. І у ідеальному світі виборці ізгромад мають голосувати за партії і кандидатів, чиї пріоритети відповідаютьїхнім поглядам.

Підсумовуючи, зараз ми маємодоступ до великої кількості даних. Виходячи з публічної інформації, можнаоцінювати стан справ у громадах і порівнювати їх між собою. Рейтинги і оцінки,які базуються на відкритих даних, дають можливість вловлювати тенденції про те,як змінюється стан справ у різних громадах. Загалом, завдяки децентралізаціїдоходи громад зростають. Але, як не парадоксально, разом з ними не зростаютьпоточні витрати. Проте, ростуть видатки на капітальне будівництво. І це можесвідчити про те, що громади використовують додаткові надходження на покращенняінфраструктури у громадах. Відповідно, є усі шанси, що з часом кожна громада будеставати усе більш заможною і респектабельною. І є надія, що коли ви переїдете,озброєні публічною інформацією у нову громаду, яка припала до душі, там буде усеще краще, ніж можна уявити із доступних даних.


Читайте наші новини на телеграм каналі

12:48
189
Немає коментарів. Ваш буде першим!