Громадськість Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської областей

В Міжнародний День людей з інвалідністю презентовано важливе для Донеччини та Луганщини дослідження

В Міжнародний День людей з інвалідністю презентовано важливе для Донеччини та Луганщини дослідження
Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» в рамках співпраці з Програмою ООН із відновлення та розбудови миру презентувала 3 грудня в Укрїнформі журналістам Сумщини, Полтавщини, Дніпровщини, Луганщини, Донеччини та Київщини. Журналісти щойно повернулись з візиту зі Сходу України та підводили підсумки по те, що побачили там.

Про те, як проходила презентація та обговорення, можна подивитись окремому розділі нашого ресурсу тут

Шодо презентації в цей важливий для суспільства День під назвою "АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮДО ПРОЦЕСІВ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬВ ДОНЕЦЬКІЙ ТА ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ", відмітимо наступне.

Аналітичний звіт готувався на основі аналізу відкритих інформаційних ресурсів та даних, обробки та аналітики отриманих відповідей від компетентних органів та уповноважених осіб на запити на отримання публічної інформації (інформаційні запити), які були направлені Національним індивідуальним консультантом з питань інтеграції людей з інвалідністю до процесів прийняття рішень, проведення фокус-групового соціологічного дослідження, організованих зустрічей, обговорень, публічних онлайн-консультацій.

Зображення

За результатами дослідження отримані прикладні результати, які можуть використовувати органи влади, організації громадянського суспільства Донецької та Луганської областей для удосконалення та підсилення процесу інтеграції рішень, проектів та програм, які будуть враховувати інтереси та захищати права людей з інвалідністю та організацій громадянського суспільства, які представляють або захищають їх права.
За результатами дослідження отримані дані по зазначеним для дослідження можливим рівням взаємодії влади і громадськості Донецької та Луганської областей, а саме: 

·      на обласному рівні – Донецька та Луганська обласні державні адміністрації;

·      на районному рівні – Сєверодонецький район Луганської області та Бахмутський район Донецької області;

·      на рівні громад – Попаснянської ОТГ в Луганській області та Торецька ОТГ в Донецькій області

З повною версією Звіту, можна буде трошки пізніше ознайомитися в розділі тут.

Зображення

Однак, зазначимо, що після проведення фокус-групових досліджень, обробки відкритих даних, які розміщені на офіційних веб-сайтах відповідних установ, аналізу за підсумками отриманих інформаційних запитів, інформації, що була одержана під час організованих зустрічей, обговорень, публічних онлайн-консультацій Національним індивідуальним консультантом з питань інтеграції людей з інвалідністю до процесів прийняття рішень Олександром Вознюком, було виокремлено ряд спільних для всіх рівнів, де проводилося дослідження, бар’єрів щодо інтеграції людей з інвалідністю до процесів прийняття рішень в Донецькій та Луганській областях України, а також напрацьовані рекомендації щодо їх подолання.

Виявлені бар’єри, які заважають людям з інвалідністю брати повноцінну участь у прийнятті рішень.
 1) Відсутність інформації щодо можливості людей з інвалідністю та/або громадських об’єднань осіб з інвалідністю долучатися до прийняття рішень.Варто зазначити, що доступ до зазначеної інформації є  основою щодо залучення цільових груп до процесів прийняття рішень.За результатами фокус-групових досліджень встановлено що рівень інформування  спільноти людей з інвалідністю щодо можливості формування національної, регіональної та місцевих політики є низьким. 

2) Відсутність інформації щодо можливості людей з інвалідністю та/або громадських об’єднань осіб з інвалідністю долучатися до прийняття рішень у доступних для всіх нозологій захворювань форматах.Необхідно зазначити, що важливо не лише формально «забезпечити» право осіб з інвалідністю на інформацію шляхом розміщення інформації на офіційних веб-сайтах, але і переконатися, що інформація відображена у формі (форматі) з яким можуть ознайомитися особи з інвалідністю всіх нозологій. 

3) Недоступні офіційні веб-сайти органів державної влади та місцевого самоврядування.Як наслідок, навіть якщо відповідний орган і розмістить інформацію щодо можливості осіб з інвалідністю та/або громадських об’єднань осіб з інвалідністю долучитися до процесу/процесів прийняття рішення, то така інформації може буде не одержана цільовою аудиторію у зв’язку з недоступністю самого веб-сайту. 

4) Неефективність існуючих робочих груп, комітетів, громадських рад як інструментів співпраці.По-перше, учасники зазначених утворень, зазвичай, є лояльними до органу державної влади, які вони мають фактично контролювати.По-друге, місце в таких утвореннях мають не всі громадські об’єднання осіб з інвалідністю відповідних регіонів та/або населених пунктів і тому наразі існує питання чи є об’єктивними, повними та всебічними висновки, рекомендації таких утворень при органах державної влади та місцевого самоврядування.По-третє, також варто зазначити недоліки дорадчого статусу громадських рад. Так, наприклад, навіть якщо дорадчий орган прийме якесь рішення або сформулює та висуне вимогу до державного органу, то це не означає, що така вимога буде виконана певним органом державної влади. 

5) Недовіра до органів влади, відсутність віри у те, що співпраця можлива, а думки, пропозиції, ідеї, зауваження людей з інвалідністю та/або  громадських об’єднань осіб з інвалідністю будуть враховані. (Часто така недовіра та упередженість пов’язана із негативним попереднім досвідом взаємодії з представниками органів державної влади). 

6) Некомпетентні щодо проблем осіб з інвалідністю та невмотивовані до співпраці посадові особи. 

7) Відсутність розуміння посадових осіб необхідності залучення осіб з інвалідністю та/або громадських об’єднань осіб з інвалідністю до процесів прийняття рішень. 

8) Брак комунікації між посадовими особами та особами з інвалідністю та/або громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю. 

9) Недостатня кількість робочих кадрів у органах державної влади та місцевого самоврядування, які могли б забезпечувати взаємодію з громадським сектором. 

10) Брак фінансування загалом та відсутність прозорого інструменту фінансування для громадських організацій. 

11) Фізичні бар’єри (архітектурна недоступність) органів державної влади та місцевого самоврядування.Відсутність можливості, за бажання, відвідати відповідний орган/установу. Необхідність долучатися до засідань робочих груп/комітетів/інше з використання мережі Інтернет (що теж не завжди є можливим). 

12) Участь громадян та інститутів громадянського суспільства у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення не має системного характеру (є прогалини у законодавстві, з'являються нові механізми громадської участі, які потребують належного врегулювання, ОДВ та ОМС не забезпечено створення необхідних правових та організаційних умов для використання механізмів громадської участі). 

13) Існує потреба активізації діяльності державних та недержавних суб'єктів, спрямованої на підвищення рівня та якості залучення громадськості до ухвалення та реалізації рішень з урахуванням можливостей та потреб різних груп, в тому числі і осіб з інвалідністю. 

14) Важливим питанням також є сприяння досягненню інститутами громадянського суспільства фінансової стабільності, відсутність якої позбавляє їх можливості інвестувати час і ресурси в ефективну реалізацію своєї місії. 

15) Є недостатній рівень розвитку інфраструктури для ефективного функціонування інститутів громадянського суспільства (ресурсні центри, заклади освіти, навчально-методичні установи, консультаційні та юридичні служби тощо). 

16) Низький рівень міжсекторальної співпраці у різних сферах суспільного життя, особливо на регіональному та місцевому рівнях.

Зображення

Рекомендації щодо вдосконалення існуючих механізмів щодо інтеграції людей з інвалідністю до процесів прийняття рішень

1. Обов’язково залучати осіб з інвалідністю та/або представників громадських організацій осіб з інвалідністю до процесів прийняття рішень.Пам’ятайте та не порушуйте принцип, який закріплений у Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю: «Нічого для нас без нас» («Нічого про нас без нас»). 

2.   Починати потрібно з інформації. Переконайтесь, що ви належним чином інформуєте осіб з інвалідністю про можливість долучатися та співпрацювати з органами влади через робочі органи(групи, ради, комітети тощо), які створені та функціонують наразі. 

3.  Необхідно розглянути можливість створення 1 утворення на рівні регіону (області) ,1 утворення на рівні району, та 1 утворення на рівні громади, яке буде відповідати за питання залучення осіб з інвалідністю до процесів прийняття рішень, взаємодії з представниками громадянського суспільства та реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.Потреби та інтереси інвалідів осіб з інвалідністю слід по можливості включати до загальних планів розвитку, а не розглядати окремо. 

4. Важливо, щоб процес інклюзивного прийняття рішень відбувався у всіх сферах-не лише там, де з питаннями інвалідності мають справу відділи кадрів чи служби соціальної допомоги або підтримки.Якщо надалі робота проводитиметься в зоні власних інтересів та власного комфорту, то значного покращення досягти буде неможливо. 

5. Варто відходити від практик інформування громадськості про вже прийняті рішення постфактум, і переходити до залучення та обговорення можливих рішень для існуючих проблем, проектів рішень.Тобто, необхідно переносити процес залучення на ранні етапи. Таким чином, можливі конфлікти, щодо необізнаності спільноти людей з інвалідністю у тому, що відбувається, будуть мінімізовані. 

6. Необхідно диверсифікувати форми залучення до кожного з механізмів громадської участі. Запровадити практики раннього залучення до процесу прийняття рішення. 

7. Вжити спеціальних заходів щодо створення сприятливих умов та ліквідації бар’єрів (архітектурних, інформаційних, ментальних) до залучення цільових груп. 

8. Не тільки інформувати, а й проводити освітні та просвітницькі заходи надаючи організаціям громадянського суспільства та громадським активістам необхідну інформацію щодо можливості залучення та способу інтеграції до процесів прийняття рішень.Звернути увагу, що вказана інформація має бути доступною для всіх осіб з інвалідністю незалежно від нозології захворювання. 

9. Створити зручну та зрозумілу інфографіку про процедури використання усіх механізмів громадської участі у зручній та доступній формі. 

10. Створити умови для залучення громадських організацій осіб з інвалідністю до конкурсних програм, проектів, спрямованих на реалізацію проектів національного, регіонального, місцевого розвитку.Такі програми дадуть можливість підсилити співпрацю громадських організацій та органів державної влади та місцевого самоврядування. 

11. При необхідності прийняття рішення під час обговорення запровадити практику пошуку консенсусу, а не голосування, оскільки голосування не дає можливості побудови діалогу та посилює рівень незадоволеності отриманим результатом. Консенсус, в свою чергу, дає можливість врахувати думку всіх учасників обговорення. 

12. Слід сприяти розробці місцевими громадами програм та заходів для осіб з інвалідністю. Однією з форм такої діяльності є підготовка навчальних посібників або складання переліків таких заходів, а також розробка навчальних програм для персоналу на місцях. 

13. Прагнути до підвищення рівня міжсекторальної співпраці у різних сферах суспільного життя, особливо на регіональному та місцевому рівнях. 

Зображення

ВИСНОВОК            

Підсумовуючи результати проведеного дослідження щодо інтеграції осіб з інвалідністю до процесів прийняття рішень у Донецькій та Луганській областях України необхідно зазначити, що наразі стан включення осіб з інвалідністю до процесів прийняття рішень є незадовільним.Національним індивідуальним консультантом з питань інтеграції людей з інвалідністю до процесів прийняття рішень було виявлено ряд бар’єрів, які необхідно подолати задля того, щоб забезпечити реалізацію принципів закріплених Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю, а також завдань, які зазначені у Національній стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року та Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки. Очікування від реалізації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та інших нормативно-правових актів, серед яких Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки зводяться до того, що органи влади національного, регіонального, місцевого рівнів повинні забезпечити інклюзивний підхід до прийняття рішень шляхом залучення якомога ширшого кола осіб з інвалідністю.Наразі органи державної влади та місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей не впоралися з вищезазначеним завданням як на регіональному (обласному), так і на районному та місцевому рівнях. Зазначаємо, що з метою пошуку оптимальних рішень та формуванні регіональної, районної та місцевої політик, що враховує потреби всіх категорій громадян України представникам органів державної влади та місцевого самоврядування необхідно співпрацювати зі спільнотою осіб з інвалідністю та іншими групами населення для того, щоб врахувати потреби всіх цільових груп населення для яких відповідні програми (політики) укладаються.Держава має забезпечувати реалізацію включення питань, які стосуються осіб з інвалідністю під час розробки всіх аспектів політик та планування (національного регіонального, місцевого) їх реалізації (виконання).            

Також, завдяки проведенню фокус-групових досліджень з мешканцями відповідних громад було виявлено потребу в розробці та проведені навчання для підвищення спроможності громадських активістів, об’єднань осіб з інвалідністю, організацій, які що займаються захистом прав осіб з інвалідністю та просуванням концепції універсального дизайну, безбар’єрності та розбудови інклюзивного суспільства, долучатися до процесів прийняття рішень.Забезпечення всебічного врахування у поєднанні із здійсненням цільових заходів та виконання вищезазначених рекомендацій є ключовою стратегію досягнення інтеграції осіб з інвалідністю до процесів прийняття рішень, що сприятиме забезпеченню розширення та дотримання їх прав та можливостей.


Читайте наші новини на телеграм каналі

18:00
81
Немає коментарів. Ваш буде першим!