​«Школа раннього втручання – 2026»: в Одесі обговорили розвиток послуги, її фінансування та можливості співпраці громад

Організатором заходу виступив Центр раннього втручання КНП «Дитяча міська поліклініка №6» Одеської міської ради.Цьогорічна «Школа раннього втручання» проходила у важливий для розвитку цієї послуги період. З 2027 року законодавча модель раннього втручання змінюється, а Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України працює над нормативними актами, які мають деталізувати порядок надання послуги, вимоги до команд і фахівців, стандарти якості та механізми її фінансування. На 2027 рік у схваленому Урядом проєкті державного бюджету було передбачено понад 78 млн грн на фінансування раннього втручання. 

Від допомоги дитині — до підтримки всієї сім’ї 

Раннє втручання — це комплексна сімейно-центрована підтримка родин, які виховують маленьких дітей із порушеннями розвитку або ризиком їх виникнення.Особливість такого підходу полягає в тому, що фахівці працюють не лише з дитиною. Важливою частиною послуги є підтримка батьків та допомога родині у створенні умов для розвитку дитини у її природному середовищі та повсякденному житті.Саме тому одним із ключових питань конференції стала міжсекторальна взаємодія та поєднання можливостей соціальної сфери, систем охорони здоров’я й освіти.Протягом двох днів учасники обговорювали раннє виявлення потреб дитини та направлення сімей до послуги, якість раннього втручання, підготовку і професійний розвиток команд, роботу з родинами, міжвідомчу координацію, нормативні зміни та фінансування. Другий день конференції також включав практичні майстер-класи та професійний обмін досвідом. 

Досвід Одеси 

Одеса має власний практичний досвід розвитку раннього втручання. За інформацією міста, сьогодні чотири мультидисциплінарні команди медичних закладів Одеси супроводжують 198 сімей, а лише за перше півріччя 2026 року було проведено близько двох тисяч взаємодій із сім’ями.Важливим є і досвід міста щодо пошуку фінансових механізмів підтримки послуги. Зокрема, раннє втручання підтримувалося в межах міської програми «Безбар’єрна Одеса».Практичний досвід громад сьогодні набуває особливого значення, оскільки поряд із нормативним закріпленням раннього втручання необхідно вирішити питання сталого фінансування команд та доступності послуги для сімей незалежно від місця їх проживання. 

Як рахувати і фінансувати послугу раннього втручання?

Окрема панельна дискусія конференції була присвячена одному з найбільш практичних питань — фінансуванню послуги раннього втручання.До обговорення долучилися генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко, директор Департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради Олена Колоденко, грантова менеджерка ІСАР Єднання Олена Казакова та координаторка спільноти практиків «Центр експертизи та дій», експертка з питань міжмуніципального співробітництва Ганна Борова.Одним із практичних питань для громад та надавачів послуги стає визначення її реальної ресурсної потреби.Скільки робочого часу різних фахівців необхідно для роботи команди? Які ресурси вже забезпечуються системою охорони здоров’я, соціального захисту або освіти? Які витрати необхідні для виїзної роботи з сім’ями? Що вже фінансується державою або іншими програмами, а яка частина потреби залишається непокритою?Відповіді на ці питання особливо важливі зараз, коли заклади та громади формують програми і планують фінансування на 2027 рік. 

Міжмуніципальне співробітництво як один із можливих інструментів 

Окремої уваги потребує доступність раннього втручання для сімей із громад, де немає власної команди або недостатньо фахівців для її формування.Одним із можливих механізмів у таких випадках може стати міжмуніципальне співробітництво (ММС).Замість створення окремої повної команди в кожній громаді громади можуть розглядати можливість спільної організації послуги, використання наявних ресурсів, залучення фахівців із різних установ, організації виїзної роботи та спільного фінансування тієї частини ресурсної потреби, яка не покривається з інших джерел.При цьому фінансова модель ММС має починатися не з механічного розподілу певної суми між громадами.Логіка має бути іншою:потреби сімей → необхідний обсяг послуги → ресурси → повна ресурсна вартість → наявні джерела фінансування → непокрита потреба → модель співробітництва громад.Саме такий підхід дозволяє зрозуміти, що громадам дійсно необхідно фінансувати спільно.

Від нормативного регулювання — до практичної моделі в кожній громаді 

Важливою подією конференції стало також підписання Меморандуму про співпрацю між Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ГО «Українська асоціація раннього втручання». 

Документ підписали генеральний директор Фонду Віталій Музиченко та президент Асоціації Ганна Кукуруза.«Школа раннього втручання – 2026» продемонструвала, що сьогодні дискусія поступово переходить від питання «чи потрібне раннє втручання?» до значно складніших практичних завдань. 

• Як зробити послугу доступною для сімей у різних громадах?
• Як сформувати професійні команди? 
• Як поєднати ресурси соціальної сфери, медицини та освіти? 
• Як правильно розрахувати потребу у фінансуванні? 
• Яку частину забезпечуватиме держава, а яку — місцевий рівень?
• Як можуть співпрацювати декілька громад, якщо створення окремої команди у кожній із них є кадрово або фінансово складним? 

Саме ці питання стають особливо актуальними зараз, коли громади та заклади формують програми і бюджети на 2027 рік.Раннє втручання — хороший приклад того, що сучасна соціальна послуга потребує не лише професійної команди. 

Для її сталості необхідні зрозуміла економіка, міжсекторальна взаємодія, обґрунтоване планування ресурсів та готовність громад співпрацювати заради доступності послуги для сімей.