Як реформувати ринок праці України: обговорення у Києві

Учасники обговорили ключові тенденції, проблеми та можливості розвитку українського ринку праці в умовах післявоєнного відновлення країни. Основна увага була приділена тому, як інтегрувати в економічне життя ветеранів, жінок, молодь та внутрішньо переміщених осіб. А основними темами обговорень стали:

• результати нових досліджень щодо попиту бізнесу на робочу силу, структурних змін і зареєстрованого безробіття;
• ефективні механізми взаємодії між роботодавцями, освітніми закладами та державними органами;
• рекомендації щодо політики зайнятості та необхідних реформ у 2025 році.

Серед спікерів — представники уряду, парламенту, провідних бізнес-асоціацій, міжнародних організацій та освітніх установ, зокрема:

• Наталія Калмикова, міністр у справах ветеранів України;
• Дарія Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики;
• Ольга Коваль, народна депутатка України;
• представники ІТ-сектору, агробізнесу, будівельної галузі та професійно-технічної освіти.

Захід відкрив серію секторальних діалогів, які Helvetas планує проводити протягом 2025 року за участю бізнесу, органів влади та експертів.

Організатори заходу: Helvetas Swiss Intercooperation (Швейцарія)Проєкт «Стійкість: побудова сталого та інклюзивного ринку праці в Україні», що реалізується за підтримки Швеції (Sida).

Ось деякі дані результатів дослідження:

• 55 тис. роботодавців оцінили свої кадрові потреби — охоплено понад 4,2 млн працівників.Найбільше представників малого бізнесу (37 тис.) та середніх компаній (13 тис.).
• У 2024 році зафіксовано 1% зменшення чисельності працівників, найбільше — у добувній промисловості (–13%) та транспорті (–4%).Водночас зростання спостерігається в енергетиці, торгівлі, ІТ та телекомунікаціях.
• Найбільші скорочення — у Донецькій (–25%) і Луганській (–18%) областях. У Львівській і Закарпатській областях — незначне зростання (2%).
• План на 2025 рік: 32% роботодавців планують найняти близько 112 тисяч працівників.Найбільший попит очікується у сфері водопостачання, охорони здоров’я, енергетики, освіти та сільського господарства.
• Найзатребуваніші професії: водій (8 тис.), швачка (3 тис.), тракторист (2,6 тис.), слюсар (1,9 тис.), електрогазозварник (1,8 тис.).
• Опитано також 69 тисяч безробітних: 83% з них — жінки.Найбільше — у віковій групі 36–54 роки (57%).

Таким чином, робимо висновок, що Ринок праці в Україні перебудовується під впливом війни, міграції, змін у структурі економіки та попиту з боку бізнесу. Результати дослідження дозволяють точніше визначити потреби та розробити ефективні програми зайнятості, освіти та перепідготовки, з урахуванням специфіки регіонів і галузей.

Виявлені такі тенденції щодо:

Очікування заробітної плати та умови роботи:

• 35% роботодавців планують підвищити зарплату у 2025 році.
• Найбільше вакансій припадає на зарплату 12–16 тис. грн (33% роботодавців), однак 20% безробітних очікують понад 20 тис. грн.
• Найпоширеніша форма зайнятості — повний робочий день (94% роботодавців), але лише 56% безробітних обирають цю опцію.Попит серед безробітних на віддалену та гібридну роботу (22%) перевищує кількість таких пропозицій від роботодавців.

Професійні пріоритети:

• Безробітні найчастіше бажають працювати в торгівлі та обслуговуванні (27%), натомість роботодавці шукають кваліфікованих робітників (26%), операторів машин (25%) та працівників простих професій (12%).
• 23% безробітних готові пройти навчання для зміни чи здобуття нової професії.

Зарплатні очікування vs реальність:

• За даними Пенсійного фонду, середня зарплата у вересні 2024 р. становила 18 021 грн, а у січні 2025 р. — 22 500 грн (за даними з 175 тис. вакансій).
• Очікування безробітних у переважній більшості (70%) відповідають або перевищують ці значення.

Соціальна відповідальність та інтеграція вразливих груп:

• 79% роботодавців готові працевлаштовувати ВПО, 72% — ветеранів, 67% — осіб з інвалідністю, 56% — людей 60+.
• Найбільш бажані заходи підтримки: компенсаційні програми, житло, навчання, адаптація робочих місць і гнучкий графік.

Таким чином, робимо висновок, що український ринок праці швидко адаптується до нових умов. Попри високі очікування щодо зарплати і роботи, є значна готовність як бізнесу, так і безробітних до співпраці. Запит на перенавчання, підтримку вразливих груп та гнучкі форми зайнятості відкриває можливості для нової хвилі політик зайнятості.

Зі всього викладеного в дослідженні можна сформулювати такі основні речі, як:

Основні цифри:

• У 2024 році зафіксовано 1% скорочення зайнятості, переважно в добувній промисловості, транспорті та держуправлінні.
• 32% роботодавців планують найм у 2025 році — це близько 112 тис. нових робочих місць.
• Найзатребуваніші професії: водій, швачка, тракторист, електрогазозварник, слюсар.
• 35% компаній готові підвищити зарплату, середня очікувана зарплата — 12–16 тис. грн.

Очікування безробітних:

• 83% — жінки, найбільша частка у віці 36–54 роки.
• Найпопулярніші сфери пошуку: торгівля, послуги, прості професії.
• 23% безробітних готові до перекваліфікації.

Робота з вразливими групами:

• 79% роботодавців готові наймати ВПО, 72% — ветеранів, 67% — людей з інвалідністю.
• Найбільш бажані програми підтримки: компенсації, житло, навчання, адаптація робочих місць.

Оцінка співпраці з Державною службою зайнятості:

• Роботодавці відзначають найкраще організовані послуги: підбір претендентів, консультації, семінари.
• Безробітні високо оцінюють: пошук роботи (75%), професійне навчання (39%), тренінги.
• Необхідне вдосконалення: дистанційні послуги, тривалість і розмір виплат, семінари.

Пріоритети політики зайнятості на 2025 рік:

• Розвиток програм навчання та профорієнтації.
• Інтеграція вразливих категорій населення.
• Сприяння жіночій зайнятості в «чоловічих» професіях.
• Повернення до роботи людей 60+.
• Географічна мобільність та підтримка МСБ.

Спікери не раз підкреслювали, що попит на працю, та зазначені вище спеціальності зростає, але необхідне гнучке реагування системи зайнятості та активна участь держави в регулюванні ринку.

Чи згодна з цим громадськість? Тракторист, швачка, водій — затребувані професії  і це реальність. Але що робити тим, у кого зовсім інший досвід? Тим, хто має освіту, аналітичні навички, бачення і мотивацію — але не вписується у цей перелік?