Українські біженці після трьох років за кордоном: що змінилося?
У звіті ви знайдете:
- Оновлені дані про кількість українців за кордоном та основні країни їхнього перебування.
- Готовність біженців повернутися – чому вона знижується?
- Економічні втрати України через міграцію та можливі сценарії їхнього зменшення.
Основні тенденції та висновки наводимо коротко по основним питанням:
Скільки українців зараз за кордоном?
За новими оцінками дослідників, станом на кінець 2024 року за кордоном перебуває 5,2 мільйона українців – це саме ті, хто виїхав після початку повномасштабної війни. Упродовж останнього року виїхало ще 300 тисяч осіб, які не повернулися.Методологія оцінки базується на:
- Даних про перетин кордону з країнами-сусідами (окрім Росії та Білорусі);
- Офіційних даних ООН та української Прикордонної служби;
- Опитуваннях біженців щодо їхніх маршрутів виїзду та подальшого місця перебування.
Готовність до повернення падає
Найважливіше спостереження дослідження – кількість українців, які бажають повернутися, вперше впала нижче 50%. Зараз лише 43% опитаних біженців висловлюють готовність повернутися в Україну.Ця тенденція триває вже кілька хвиль поспіль, що свідчить про глибоку інтеграцію українців у країнах перебування.
Як змінюється географія біженців?
Серед основних країн перебування українців:
- Німеччина – 20%
- Польща – 17,7%
- Чехія та США – 5,4%
- Італія, Іспанія, Франція, Румунія – 3-4%
Раніше Польща була безумовним лідером за кількістю біженців, але зараз українці активно переїжджають із Польщі до Німеччини, де кращі умови соціального забезпечення.
Чотири групи біженців: хто має вищі шанси повернутися?
Аналітики виділили чотири основні групи біженців, залежно від їхніх планів, умов життя та рівня інтеграції.
1.Патріотичні біженці (28%)
- Найбільше прагнуть повернутися (86% висловили бажання).
- Часто їздять в Україну, слабо інтегруються за кордоном.
- Сподіваються на швидке закінчення війни.
2. Квазитрудові мігранти (24%)
- Виїхали переважно з економічних причин, а не через безпеку.
- Найнижчий рівень бажання повернутися (лише 13%).
- Найвища частка чоловіків (51%) та найвища зайнятість (73% працюють).
3. Класичні біженці (22%)
- Жінки середнього віку з дітьми, які виїхали на початку вторгнення.
- Найбільше змінили думку щодо повернення – тепер вони схильні залишатися за кордоном.
- Їхні діти інтегрувалися в місцеві школи, що ускладнює повернення.
4. Люди з зон бойових дій (26%)
- Виїхали з Харківської, Донецької та Луганської областей.
- Частіше проживають у Німеччині, де отримують соціальну підтримку.
- Відсутність житла та роботи в Україні – основні бар'єри для повернення.
Як можна стимулювати повернення?
Дослідження підтвердило: головний фактор, що стримує повернення – безпека. Але є й інші важливі аспекти, на які може вплинути держава:
- Житло – програми компенсації за зруйноване житло та доступне житло для переселенців.
- Освіта – спрощення інтеграції дітей у школи та університети в Україні.
- Робота – державні програми з перекваліфікації та підтримки працевлаштування.
Окремо наголошується, що українці, які дистанційно працюють на українські компанії, мають на 67% вищу схильність до повернення. Тому підтримка таких робочих місць може стати ефективним інструментом.
Який вплив це матиме на економіку України?
За оцінками дослідників, українська економіка може втрачати від 5,14% до 7,75% ВВП щороку через міграційні втрати.
Довгострокові наслідки:
- Зменшення робочої сили – міграція молоді та дітей скоротить економічно активне населення.
- Фінансова нестабільність – менше платників податків означає додаткове навантаження на бюджет.
- Демографічна криза – населення старішає, а молоді покоління скорочуються.
Що можна зробити?
- Досвід країн Європи показує, що залучення мігрантів може частково компенсувати демографічні втрати.
- Польща, яка в 90-х роках пережила масовий відтік населення, нині демонструє зворотний тренд завдяки зростанню добробуту.
Який прогноз на майбутнє?
ЦЕС представив три сценарії повернення українців після завершення бойових дій:
- Оптимістичний – повернеться 2,2 мільйона українців.
- Середній – повернеться 1,7 мільйона.
- Песимістичний – лише 1,2 мільйона повернуться, а решта залишаться за кордоном.
Висновки
- Число українських біженців за кордоном стабілізується, але готовність до повернення падає.
- Молодь та економічно активне населення рідше планують повертатися.
- Підтримка житла, роботи та освіти – ключові фактори, які можуть стимулювати повернення.
- Без активної політики щодо повернення та демографічного відновлення Україна може стикнутися з довготривалими економічними наслідками.
Детальніше читайте у звіті ЦЕС, який розміщено тут.
Відеозапис обговорення доступні за посиланням тут:
Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.
Джерело : Центр Економічної Стратегії

