​Українські біженці після трьох років за кордоном: що змінилося?

У звіті ви знайдете:

• Оновлені дані про кількість українців за кордоном та основні країни їхнього перебування.
• Готовність біженців повернутися – чому вона знижується?
• Економічні втрати України через міграцію та можливі сценарії їхнього зменшення. 

Основні тенденції та висновки наводимо коротко по основним питанням:

Скільки українців зараз за кордоном?
За новими оцінками дослідників, станом на кінець 2024 року за кордоном перебуває 5,2 мільйона українців – це саме ті, хто виїхав після початку повномасштабної війни. Упродовж останнього року виїхало ще 300 тисяч осіб, які не повернулися.Методологія оцінки базується на:

• Даних про перетин кордону з країнами-сусідами (окрім Росії та Білорусі);
• Офіційних даних ООН та української Прикордонної служби;
• Опитуваннях біженців щодо їхніх маршрутів виїзду та подальшого місця перебування.

Готовність до повернення падає

Найважливіше спостереження дослідження – кількість українців, які бажають повернутися, вперше впала нижче 50%. Зараз лише 43% опитаних біженців висловлюють готовність повернутися в Україну.Ця тенденція триває вже кілька хвиль поспіль, що свідчить про глибоку інтеграцію українців у країнах перебування.

Як змінюється географія біженців?
Серед основних країн перебування українців:

• Німеччина – 20%
• Польща – 17,7%
• Чехія та США – 5,4%
• Італія, Іспанія, Франція, Румунія – 3-4% 

Раніше Польща була безумовним лідером за кількістю біженців, але зараз українці активно переїжджають із Польщі до Німеччини, де кращі умови соціального забезпечення.

Чотири групи біженців: хто має вищі шанси повернутися?
Аналітики виділили чотири основні групи біженців, залежно від їхніх планів, умов життя та рівня інтеграції.

1.Патріотичні біженці (28%)

• Найбільше прагнуть повернутися (86% висловили бажання).
• Часто їздять в Україну, слабо інтегруються за кордоном.
• Сподіваються на швидке закінчення війни.

2. Квазитрудові мігранти (24%) 

• Виїхали переважно з економічних причин, а не через безпеку.
• Найнижчий рівень бажання повернутися (лише 13%).
• Найвища частка чоловіків (51%) та найвища зайнятість (73% працюють). 

3. Класичні біженці (22%) 

• Жінки середнього віку з дітьми, які виїхали на початку вторгнення.
• Найбільше змінили думку щодо повернення – тепер вони схильні залишатися за кордоном.
• Їхні діти інтегрувалися в місцеві школи, що ускладнює повернення. 

4. Люди з зон бойових дій (26%) 

•  Виїхали з Харківської, Донецької та Луганської областей.
• Частіше проживають у Німеччині, де отримують соціальну підтримку.
• Відсутність житла та роботи в Україні – основні бар'єри для повернення.

Як можна стимулювати повернення?

Дослідження підтвердило: головний фактор, що стримує повернення – безпека. Але є й інші важливі аспекти, на які може вплинути держава: 

• Житло – програми компенсації за зруйноване житло та доступне житло для переселенців.
• Освіта – спрощення інтеграції дітей у школи та університети в Україні.
• Робота – державні програми з перекваліфікації та підтримки працевлаштування. 

Окремо наголошується, що українці, які дистанційно працюють на українські компанії, мають на 67% вищу схильність до повернення. Тому підтримка таких робочих місць може стати ефективним інструментом.

Який вплив це матиме на економіку України?
За оцінками дослідників, українська економіка може втрачати від 5,14% до 7,75% ВВП щороку через міграційні втрати. 

Довгострокові наслідки:

• Зменшення робочої сили – міграція молоді та дітей скоротить економічно активне населення.
• Фінансова нестабільність – менше платників податків означає додаткове навантаження на бюджет.
• Демографічна криза – населення старішає, а молоді покоління скорочуються. 

Що можна зробити?

• Досвід країн Європи показує, що залучення мігрантів може частково компенсувати демографічні втрати.
• Польща, яка в 90-х роках пережила масовий відтік населення, нині демонструє зворотний тренд завдяки зростанню добробуту.

Який прогноз на майбутнє?

ЦЕС представив три сценарії повернення українців після завершення бойових дій:

• Оптимістичний – повернеться 2,2 мільйона українців.
• Середній – повернеться 1,7 мільйона.
• Песимістичний – лише 1,2 мільйона повернуться, а решта залишаться за кордоном.

Висновки

• Число українських біженців за кордоном стабілізується, але готовність до повернення падає.
• Молодь та економічно активне населення рідше планують повертатися.
• Підтримка житла, роботи та освіти – ключові фактори, які можуть стимулювати повернення.
• Без активної політики щодо повернення та демографічного відновлення Україна може стикнутися з довготривалими економічними наслідками.

Детальніше читайте у звіті ЦЕС, який розміщено тут.

Відеозапис обговорення доступні за посиланням тут:

Дослідження проведено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Джерело : Центр Економічної Стратегії