Новий звіт NDI. Як технологічні платформи можуть захистити інформаційний простір під час криз

Що пропонує звіт?

Документ пропонує три ключові стратегії для ефективної роботи платформ під час криз, спрямовані на зменшення шкідливих інформаційних загроз:

1. Проактивне залучення – створення механізмів випереджувального реагування, які дозволять платформам бути готовими до кризових ситуацій через моніторинг ризиків, залучення місцевих експертів та організацію комунікаційних каналів із державними структурами та громадянським суспільством.

2. Прозорі дії – дотримання ясних і зрозумілих політик щодо контенту та принципів модерації для забезпечення довіри користувачів. Також пропонується підтримка вразливих користувачів та створення систем для збереження важливого контенту, що сприятиме прозорості управління інформацією.

3. Довгострокова стратегія – оцінка дій після криз, збереження даних для аналітичних досліджень і вдосконалення політик захисту даних для створення стійкого та безпечного інформаційного середовища. Це допоможе адаптувати існуючі методи реагування до майбутніх загроз.

Чому це важливо?

Завдяки впровадженню запропонованих заходів, технологічні платформи зможуть захистити своїх користувачів, забезпечуючи їхній доступ до достовірної інформації навіть у найскладніших умовах. Документ розроблений з урахуванням досвіду глобальних криз, зокрема війни в Україні, що підкреслює актуальність такого підходу для української громадськості.

Запрошуємо до ознайомлення з повним текстом звіту в нашому розділі СТАТТІ за посиланням: https://ndo.lg.ua/articles/189-plan-d-i-dlja-platf...

Підтримаймо інформаційну безпеку разом, адже лише спільними зусиллями можна створити безпечний цифровий простір для кожного. 

Розглянемо три основні дефініції, на яких базується Звіт та коротко про контекст, про що саме йдеться в Звіті. 

Що таке проактивне залучення?

Проактивне залучення є одним із ключових елементів у плані дій для ефективного реагування на кризи, який пропонує Національний демократичний інститут (NDI). Це передбачає випереджувальні заходи, спрямовані на зниження ризиків в інформаційному просторі та створення готовності для більш своєчасного й ефективного реагування на загрози під час кризових ситуацій.
Основні напрямки проактивного залучення:

1. Формування локальної експертизи 

• Набір місцевих експертів: технологічні компанії можуть збільшити ефективність своєї роботи, наймаючи співробітників із глибоким розумінням місцевого контексту, культурних та політичних особливостей регіону. Це також включає залучення фахівців, які володіють необхідними мовними навичками, що дозволяє їм працювати з локальними джерелами інформації, ефективно виявляти та протидіяти дезінформації, мові ворожнечі та іншим загрозам.
• Розбудова зв’язків із громадянським суспільством: місцеві організації та лідери думок можуть надавати цінну інформацію щодо соціальних настроїв, можливих джерел загроз і найкращих методів комунікації з громадянами. Взаємодія з місцевими партнерами дозволяє технологічним компаніям зрозуміти поточні соціальні настрої та оперативно реагувати на загрози.

2. Створення систем раннього попередження 

• Моніторинг на основі даних: використання систем моніторингу, які можуть виявляти зростання дезінформації або активність, що сприяє поширенню мови ворожнечі, дозволяє передбачати загрози до того, як вони досягнуть масштабних розмірів. 
• Алгоритми для виявлення ризикового контенту: залучення алгоритмів і методів штучного інтелекту дозволяє фільтрувати та ідентифікувати контент, що може мати негативний вплив на суспільні настрої, розпалювати конфлікти або сприяти паніці. Такі алгоритми мають налаштовуватися з урахуванням місцевих умов, щоб уникнути неправдивих спрацьовувань та посилення цензури. 

3. Встановлення надійних каналів комунікації між платформами, урядом та громадянським суспільством 

• Розробка прямих каналів комунікації: під час кризи особливо важливо, щоб платформи мали швидкий доступ до державних установ та громадянських організацій, які можуть оперативно надавати інформацію про поточну ситуацію.
• Навчання щодо кризового реагування: проведення навчальних заходів для представників платформ, держави та громадянського суспільства допомагає сформувати уніфіковане розуміння механізмів реагування на інформаційні загрози. Таке навчання може включати сценарії кризових ситуацій та симуляції, які дозволяють підготуватися до реальних подій.

4. Підтримка облікових записів уразливих груп населення

• Під час криз вразливі групи населення, такі як правозахисники, журналісти, активісти або переселенці, часто стають мішенню зловмисників.

Проактивне залучення включає в себе підвищений рівень моніторингу та підтримки для захисту цих облікових записів від нападів та дезінформації.Очікувані результати проактивного залученняЗавдяки цим заходам технологічні платформи можуть швидше реагувати на інформаційні загрози, що виникають у кризових ситуаціях. Проактивне залучення дозволяє не лише захистити інформаційний простір від поширення шкідливого контенту, а й створити умови для поширення надійної та перевіреної інформації, яка допомагає суспільству зберігати спокій та координувати свої дії під час кризи.

Що таке Прозорі дії?

Концепція прозорих дій, представлена в плані дій Національного демократичного інституту (NDI), підкреслює важливість ясності та відкритості у функціонуванні платформ, особливо в кризових умовах. Прозорість дій підвищує довіру користувачів, зменшує дезінформацію і допомагає захистити права користувачів, особливо вразливих груп. 

Основи прозорих дій: 

1. Послідовне дотримання політик та стандартів

• Прозорі дії починаються з того, що платформи встановлюють і чітко дотримуються своїх політик щодо вмісту, управління обліковими записами, а також обмежень для тих, хто порушує ці правила. Це включає боротьбу з дезінформацією, мову ворожнечі та іншими загрозливими матеріалами. Користувачі повинні бачити, що всі правила застосовуються однаково до всіх, незалежно від статусу чи політичної приналежності. 

2. Підтримка вразливих користувачів 

• Під час криз особливо важливо захищати права та безпеку тих, хто може бути націлений зловмисниками. Це включає журналістів, активістів, правозахисників, представників етнічних і релігійних меншин. Платформи повинні надати спеціальний захист таким користувачам: здійснювати моніторинг, виявляти й оперативно реагувати на погрози, хейтспіч та інші форми онлайн-цькування. 

3. Системи для позначення та збереження важливого контенту 

• Коли виникає загроза, так само зростає потреба зберігати та документувати інформацію про події. Платформи можуть створювати системи для того, щоб дозволити перевіреним партнерам позначати певний контент (наприклад, докази порушень прав людини) для збереження. Це не лише допомагає задокументувати події, але й полегшує роботу активістів, журналістів і юристів, які шукають докази для правозахисної діяльності. 

4. Комунікація з громадськими організаціями та урядами 

• Прозорі дії також включають створення та підтримку постійних каналів комунікації між платформами, урядовими структурами та громадськими організаціями. Співпраця з громадянським суспільством дозволяє краще зрозуміти потреби користувачів та уникнути випадків порушення їхніх прав. Це може включати постійну роботу з правозахисними організаціями, громадськими активістами та інститутами, які займаються питаннями свободи слова. 

5. Звітність і прозорість рішень 

• Важливо, щоб технологічні компанії були відкритими щодо своїх дій під час криз. Регулярна публікація звітів про контент, який видалено або позначено як загрозливий, а також про кількість випадків порушень політики, є важливим кроком для забезпечення довіри користувачів. Користувачі та громадські організації мають знати про принципи та підходи, яких платформи дотримуються для збереження безпеки інформаційного простору. 

Очікувані результати прозорих дій — завдяки прозорим діям технологічні платформи зможуть не лише захистити своїх користувачів від шкідливого впливу, але й зміцнити довіру громадськості до своїх рішень. В умовах кризи прозорі дії можуть допомогти запобігти ескалації конфлікту та поширенню дезінформації, надаючи суспільству перевірену інформацію та створюючи безпечний інформаційний простір.

Що таке Довгострокова стратегія побудови стійкого інформаційного середовища після криз?

У документі від NDI довгострокова стратегія визначається як важливий підхід для підтримки безпеки інформаційного простору після завершення кризи. Це включає посткризову підтримку, розробку нових правил і вдосконалення існуючих підходів, щоб уникнути повторення шкідливих ситуацій у майбутньому. Метою є створення умов, де технологічні платформи, уряди та громадські організації можуть оперативно та ефективно реагувати на потенційні загрози.

Основи довгострокової стратегії:

1) Аудит і оцінка після кризи

• Посткризовий аудит дозволяє платформам аналізувати свої дії та зрозуміти, які аспекти кризового реагування потребують покращення. Важливо врахувати ефективність підходів, взаємодію з партнерами (зокрема урядами і громадянським суспільством) та результати для кінцевих користувачів. Це дозволяє компаніям виявити недоліки й успішні практики, щоб оновити свої протоколи на майбутнє.
• Оцінка ризиків для вразливих груп: після кризи слід визначити, як певні методи могли б краще захистити або підтримати такі групи, як журналісти, правозахисники та меншинні спільноти. Оцінка наслідків допомагає створити точніші методи реагування на схожі ситуації.

2) Створення довготривалих інструментів для підтримки безпеки користувачів 

• Інформаційні архіви та документи: зберігання важливих даних про кризу дозволяє досліджувати її вплив на соціальні настрої, інформаційний простір і рівень дезінформації. Це допомагає аналітикам і дослідникам оцінювати загрози і за потреби розробляти нові інструменти для боротьби з ними.
• Залучення AI для довготривалого моніторингу: платформи можуть використовувати штучний інтелект для моніторингу загроз і виявлення нових інформаційних маніпуляцій, розробляючи алгоритми, які враховують місцевий контекст і специфіку цільових аудиторій.

3) Розробка правил щодо співпраці з урядами та громадським суспільством

• Інституціоналізація партнерства: довгострокова стратегія включає створення постійних каналів зв'язку з громадськими організаціями, правозахисниками та урядовими структурами для формування відповідального інформаційного середовища. Налагоджена співпраця сприяє кращому розумінню очікувань і забезпеченню прозорості дій під час кризових ситуацій.
• Рекомендації для співпраці з державами: особливо в контексті прав людини та захисту інформаційних прав користувачів, платформи можуть розробити універсальні рекомендації, які б стандартизували їхні дії в умовах кризи, зберігаючи прозорість і неупередженість.

4) Оновлення політик і процедур для посилення захисту даних 

• Регулярний перегляд політик: важливо проводити регулярний аналіз існуючих політик щодо збору та обробки даних користувачів, особливо тих, що можуть бути використані в періоди криз. Політики повинні враховувати потреби в захисті конфіденційності, зокрема для вразливих груп.
• Вдосконалення інструментів і протоколів для виявлення дезінформації: після завершення кризи важливо переглянути всі механізми виявлення маніпуляцій та мови ворожнечі, аби врахувати нові ризики й адаптуватися до зміни векторів загроз.

Очікувані результати довгострокової стратегії. Впровадження довгострокової стратегії створює стабільне й безпечне інформаційне середовище, яке здатне ефективно реагувати на потенційні загрози, мінімізуючи їхній вплив на суспільство. Постійне вдосконалення інструментів і партнерських програм дозволяє створювати надійну інформаційну інфраструктуру, яка слугуватиме захистом для користувачів та підтримуватиме демократичні принципи навіть у найскладніших обставинах.

Підготувала спеціально для «Громадськості» Ганна Борова