Добробут, безпека та послуги для жінок - результати опитування.

«Перед нами була поставлена амбітна ціль, -говорить Олена Савченко, представниця громадської  організації, — визначити проблеми, що турбують жінок на підставі чого громадськість зможе розробити кампанії впливу на зміни під час війни. Жінки  набагато частіше зазнають ризику, дискримінації̈ у різних питаннях, а питання  добробуту, безпеки та отримання послуг для них важливі.»

Опитуванням   охоплено декілька аспектів життя жінок: чи щасливі жінки, жінки та стереотипи,  жінки та безпека,  жінки та робота,  жінки та краса, жінки та дискримінація.

Тільки щаслива  жінка може творити. Тож ми запитали в опитуваних, чи щасливі вони? Та що їх   робить щасливими?

Взагалі щасливими  відчувають себе 83,9 % опитуваних. Однак тільки 4,6 % жінок відповіли, що  вони абсолютно щасливі, 28,2 % відчувають себе швидше щасливими та 51,1 %-опитуваних вважають себе як щасливими так і не щасливими однаково.

Щасливими жінок роблять рідні та близькі (70,1 %), спілкування зі своїми дітьми (53,5 %),відпочинок в подорожі (44,1 %), добробут (40,2 %) та коханий чоловік (30,7 %)

Нещасними себе вважають жінки через сімейні проблеми (10,7 %), через проблеми зі своїм  здоров’ям та близьких (38,2%) та через те, що не досягли багато цілей, не  реалізували мрії та бажання (51,1 %)

            Жінки мають страхи та  відчувають стрес майже кожного дня (це й через  можливість втрати близьких, й через невідомість та не визначеність, й через  хвороби близьких). Відповідно до питань переважна більшість жінок хвилюється більше всього за сім’ю.

Наступний блок питань стосувався стереотипів, з якими стикаються жінки.

31,3 %, а це третина опитуваних, стикалися з гендерною нерівністю особисто, а 61,1 % чули від знайомих.

Опитуванні жінки знаходяться під впливом стереотипу, що «вся відповідальність за дітей лежить на жінках» (62,2 %) — тому на перше місце вони ставлять дітей (50,4 %), а вже надруге місце – себе (39,7 %). Третина жінок вважає, що чоловіки повинні більше заробляти ніж жінки; інша третина вважає, що існують суто чоловічі та жіночі професії

Приємно, що, не  дивлячись на перебування в стресі та опікування родинами, наші панянки вважають себе вродливими. Але для того, щоб на 100 % відчувати себе красивою їм невистачає фінансових ресурсів щоб належним чином доглядати за собою.

Наступний розділ стосувався жінок та роботи.

56,5 % опитуваних це жінки,  які працюють на повну зайнятість та 33,6 % з частковою зайнятістю. Це дає їм відчуття фінансової незалежності, можливість розвиватися та самореалізовуватися. Вони стають впевненіші в собі та отримують від цього задоволення. Тому 77,1 % жінок шукає собі додатковий заробіток. 60,3 % жінок задоволені  своєю роботою, а от 22,1 % жінок – як задоволені так і не задоволені  своєю роботою, тобто вони ще в пошуку.

Необхідно сказати,що майже половина опитуваних жінок мають особистий дохід менше 10 тис.грн. 26 %жінок мають дохід від 11 до 15 тис.грн. та 31,3 % — більше 15 тис.грн.

Мріють жінки про цікаву роботу, яка приносить задоволення. 35,1 % жінок мріють про роботу на   себе та власний бізнес. Тому органам місцевого самоврядування потрібно надати інформацію таким жінкам щодо можливості започаткування власного  бізнесу, можливо  організувати навчання, можливо скординувати їх на отримання гранту.

Жінки та безпека –наступний розділ опитування.

Безпечність  громадських місць для жінок в цілому на хорошому рівні (83,2 %), а питання  захисту від домашнього насильства і, особливо, від сексуальних домагань потребують уваги як від громадськості, так і відповідальних органів.

Нажаль, наші респондентки мають досвід сексуального домагання та інших форм сексуального  насильства в громадських місцях: це й застосування фізичної сили чи погроз  застосування її, щоб доторкнутись до їхнього тіла, це й образливі та недоречні  коментарі про тіло та зовнішність, це й образливі зауваження сексуального характеру.

Не дивлячись на те, що більшість жінок знають законодавство, що захищає постраждалих від домашнього насильства, все ж таки 13,7 % жінок чомусь вважають, що місцева влада не  повинна допомагати в разі якщо жінка страждає від домашнього насильства, 18,3 %  не знає що таке шелтер, 35,9 % жінок зовсім не знають, що місцеві громади  повинні надати безпечне місце в ситуації домашнього насильства.

Отже, існує брак інформації з даного питання. Тому органам місцевого самоврядування є необхідність розроблення Програм для жінок,  які передбачатимуть заходи щодо різних аспектів їх життя зокрема про сферу застосування та ціль Конвенції про  запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.

Оскільки питання  безпеки для жінок у громадських місцях, захист від сімейного та сексуального насильства, а також піклування про материнство є важливими аспектами гендерної рівності та жіночого благополуччя, то 86,3 % жінок сказали, що хотіли б  провести в громаді незалежне дослідження з питань домашнього насильства.

Тож керівникам громад  рекомендуємо зібрати активних жінок громади з метою проведення такого  дослідження. Розглянути питання щодо розроблення Програми для кривдників,  які  вчиняють насильство.

Через повномаштабну війну в громадах збільшується кількість постраждалих. Тому в громадах, на думку жінок, є необхідність відкриття реабілітаційних відділень (79,4 %). Жінки (77,1%) не знають та не мають інформації куди можна звернутись по проблемам  реабілітації, де є найближчі реабілітаційні центри. Відповідно більшість опитуваних зовсім не звертались до реабілітаційних центрів та не отримували їх  послуги. Жінки зазначають, що в громадах дуже потрібні послуги психолога.

Отже, працівникам  ОМС хотілось би рекомендувати вивчити соціальні групи мешканців своєї громади з  метою виявлення осіб, які потребують реабілітаційних послуг, провести просвітницькі  заходи стосовно розповсюдження інформації щодо можливості отримання таких послуг в наближених до громади закладах або розпочати роботу по створенню в громаді реабілітаційного відділення або центру.

Необхідно  відмітити, що портрет нашої жінки — це жінка у віці 31-50 років (66%),переважно працююча (73,2%), яка має вищу освіту. Вона не займається громадською діяльністю, не є членкинею громадських організацій, не приймає участь в  активному житті своєї громади та ніяким чином не впливає на рішення органів  місцевого самоврядування де вона проживає (наприклад через консультативно-дорадчі органи).

Нажаль самою  пасивною групою виявились дівчата віком від 16 до 23 років. Вони зовсім не  прийняли участь в опитуванні.

Опитування проводилось онлайн. З 27 регіонів охоплено 23: Закарпатська, Львівська,Рівненська, Полтавська, Житомирська, Волинська, Одеська, Харківська,Чернігівська, Миколаївська, Донецька, Луганська, Херсонська, Дніпропетровська,Запорізьська, Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька, Київська,Черкаська, Івано-Франківська, Сумська.

***Ця  публікація  створена  Громадською  організацією  «Жінки  та  діти  з  інвалідністю  Північного  Донбасу»  в  рамках  проєкту  «Адвокати  покращення  соціальних  послуг  в  умовах  воєнного  стану  для  постраждалих  та  громад  Львівської  та  Закарпатської  областей»,  та  стала  можливою завдяки  Агентству  США  з  міжнародного  розвитку (USAID)  та  щирій  підтримці  американського  народу  через  Проєкт  USAID  «ГОВЕРЛА».  Зміст  цієї  публікації  не  обов’язково  відображає  погляди  USAID  та  Уряду  США.