"Соціальна згуртованість та єдність" на Нацфорумі із сучасних тенденцій у сфері громадської безпеки
Декілька важливих виступів та тез лунало під час панелі, яку фасилітувала Ганна Борова – спеціалістка з питань соціальної єдності Програми розвитку ООН із відновлення та розбудови миру (UNRPP) та тексти яких можуть бути цікаві для розуміння тенденцій співпраці партнерів та планів щодо подальшої роботи над покращенням згуртування суспільства на Сході України.
Так, пані Наталія Міріманова, міжнародна експертка з альтернативного вирішення спорів т трансформації конфліктів, підключилася по скайпу та розповіла про важливість експерименту «Створення геоінформаційної системи моніторингу, оцінки, аналізу та вирішення конфліктів», що впроваджується завдяки UNRPPдля Донецької та Луганської областей. Експеримент представлено публічно, як ресурс http://dialog-ua.org/. Вона таким чином торкнулась теми: «Альтернативне вирішення спорів та механізми раннього попередження: як це працює на місцевому рівні в Україні» та надала купу важливих порад а майбутнє.
Про партнерство задля вирішення конфліктів» продовжив пан Роман Власенко, член Групи радників з соціальної згуртованості, голова ГО «Центр стійкого місцевого розвитку «Синергія», з міста Попасна Луганської області, що належить до громад «лінії розмежування», експерт з регіонального розвитку та державного управління. Він зазначив наступне.
По-перше. Геоінформаційна система моніторингу, аналізу та вирішення соціальних конфліктів в громадах та регіональна мережа посередників – це про саме соціальну згуртованість і конфлікти - це те чого не вистачало на сході в 2013-2014 роках.
Тому увага до цієї теми важлива для недопущення нових конфліктів і налагодження ситуації яка склалася на Сході.
Запорукою соціальної згуртованості є діалог і комунікація, як між владою і громадою так і в самій громаді між різними соціальними групами. Партнерство влади і громади , таким чином, це перша передумова для соціально економічного розвитку громад.
Діалог, інклюзія, залученність, прозорість, спільне бачення майбутнього це запорука успіху громади.
І, наприклад, досвід реформи децентралізації гарний тому приклад. Тому вирішення конфліктів, налагодження діалогу і комунікації, формування спільного бачення соціальних груп на спільні проблема - це одне із завдань того експерименту, що ми реалізовуємо завдяки UN RPP.
По друге. Геоінформаційна система Система передбачає фіксацію конфлікту, його формалізацію та первинний аналіз. Моніторинг. Маппінг. Аналіз. Відбір. Інтервенція.
По -третє. Мережа учасників - Аналітики, Рада радників, Мережа посередників, Заявники – постачальники конфліктів. Все працює спільно та представляє систему, замкнуте коло від постачання конфлікту у базу до дій щодо його вирішення. Рада радників із соціальної згуртованості та Мережа посередників представники Луганщини і Донеччини, які є фахівцями з медіації та фасилітації діалогів, покази себе дуже ефективно та їх підтримку треба подовжувати та розширяти їх ряди професіоналів.
По-четверте. Сам Експеримент, його Команди та Кейси – це результати і ми зараз проводимо перші інтервенції: 7 кейсів - між соціальними групами та між владою і громадою. Відпрацьовуємо методику підготовки та проведення інтервенцій (мапа конфлікту, контент аналіз, алгоритм проведення інтервенції, робота в командах фасилітаторів діалогів).
Ми бачимо, що в громадах не вистачає діалогу, ми сприяємо формуванню спільного бачення щодо проблем та налагодженню взаємодії. Це вдається через перехід від інтересів сторін до їх потреб. Інтереси розділяють людей а потреби об'єднують! Тому й тут соціальна єдність потрібна, відбувається та працює.
По-п’яте. Що нам треба та що далі:
- Підвищення кваліфікації посередників, напрацювання методик інтервенцій та розширення самої мережі спеціалістів, задіяних в експерименті «Створення геоінформаційної системи моніторингу, оцінки, аналізу та вирішення конфліктів».
- Інституалізація - формалізація мережі в громадське об'єднання, запевняю, вже відбувається. Комерціалізація послуг – в нас ще попереду.
- Вихід мережі на новий рівень роботи з конфліктами плюс формування програми навчання щодо навичок вирішення конфліктів на базі практичного досвіду теж відбудеться, бо ми того прагнемо.
Ганна Борова зазначила, що тенденції Держави щодо розвитку онлайн послуг та е-платформ таким чином відбуваються і на Сході, і при роботі громадськості в напрямку соціальної єдності та вже є три сучасні ресурси, які розвиваються та працюють , створені за підтримки членів Консультативної ради з питань соціальної єдності, що працює при UNRPP: http://dialog-ua.org/ ; http://ndo.lg.ua/; http://brand.lg.ua/. Ці ресурси по факту є діалоговими онлайн-платформами, що дуже необхідно поширювати далі та розвивати.
Далі, як про діалогові платформи, академії діалогів та взаєморозуміння, про те, навіщо це та як працює, продовжила пані Інна Семененко, керівниця ГО «Фундація Простір» (м. Сєвєродонецьк, Луганська область). В своєму виступі вона зазначила наступне.
Конфлікти відбуваються на різних рівнях, що заважає розвитку областей. Саме на формування навичок вести діалоги і вирішувати конфлікти була спрямовується діяльність ГО «Фундація простір» та інших організацій, що працюють за напрямком соціальної єдності за підтримки UN RPP.
Так, послідовне впровадження однієї з ініціативи - навчання і формування мережі Амбасадорів миру - підготував більше 70 амбасадорів - людей, які серед своїх принципів мають толерантність, рівність, недискримінацію, увагу до інших, вміють вести діалоги, вирішувати конфлікти , та передають ці знання молодим поколінням у всі віддалені точки наших областей. За допомогою цієї програми різні тренінги відвідало більше тисячі людей, і ця кількість постійно збільшується . Формується мережа амбасадорів у Луганській і Донецькій областях.
Для того, щоб зацікавити нових людей та залучити більше молоді, використовуються нові сучасні формати роботи. Такими форматами є створення лабораторій.
Лабораторія - це місце, у якому генеруються нові ідеї, створюються і розповсюджується знання. Одна з таких лабораторій є GreenLab/ГрінЛаб. GreenLab - є не лише платформою, фізичною, створеної за підтримки UN RPP, на якій зустрічаються люди та проводяться заходи. ГрінЛаб представляє собою спільноту людей, які спрямовують свою діяльність на просування цілей сталого розвитку, забезпечення рівності та інклюзії, формування нової мережі молодих лідерів в громадах. В ГрінЛабі постійно функціонує «Вистава Надзвичайних Людей» ( ми називаємо її «інклюзивне дерево»), яка залучає людей з інвалідністю до звичайного життя, розкриває їхні таланти, стимулює їх підприємницькі здібності.
Інша лабораторія - Лабораторія зняття стереотипів. Сьогодні, коли ми вирушаємо у подорож, то беремо з собою невелику коробочку - TravelBox VR - яка містить у собі особливі місця з Луганської і Донецької областей. Ця коробочка виникла не випадково, це була довга плідна робота великої групи людей над створенням позитивного іміджу Луганської і Донецької областей. І сьогодні завдяки цій коробочці вже багато людей знають, що Східні області - це не війна, руїни і проблеми, а дуже красивий регіон, який має неймовірні місця, що варто відвідати і подивитись.
в нас є Арт лабораторія. Вже давно відомо, що мистецтво і красиві речі допомагають знизити негативні тенденції, покращити емоційний стан, сприяти спільній роботі та привернути увагу до нагальних проблем громад. До того ж це є цікавим для дітей та молоді, які самі ініціюють створення витворів мистецтв, розкривають власні таланти, вирішують свої внутрішні переживання.
ЩеЄ в нас і Лабораторія інновацій – тут використовуються ігрові методи та прості речі для навчання складному. Це новий інноваційний формат роботи, який дозволяє змагатися школярам і професорам, людям різних професій, стирає нерівності та сприяє згуртованості. Головне те, що робота ведеться постійно, системно, креативно, з використанням наукового підходу.
Далі, Ганна Борова нагадала про те, що команда однодумців при різноманітних навчаннях намагається складні речі пояснювати та закріпляти через ігрові підходи, в чому допомагає єднання розуму педагогів та науковців-бізнесменів, соціально-відповідального бізнесу, який теж об’єднується в громадські організації та стає постійним партнером при запроваджені всього сучасного та креативного, що розширює межі свідомості і просторового мислення.
Таким чином, дали про роль громадських та бізнесових лідерів у побудові згуртованих суспільств, продовжив дискусію пан Сергій Гаков, керівник ГО «Центр розвитку майбутнього» (м. Краматорськ, Донецька область). Далі по тексту наводимо тези з його виступу.
Соціальне згуртування і єдність - це ті слова який не звик чути український бізнес і особливо говорити їх, особливо якщо це не стосується насущних загроз і короткострокових вигод.
Але ж єдність і соціальне згуртування - це гра в довгу. Саме тому це такий важливий компонент для міжнародних організацій, у яких горизонт планування не 1-3 роки, а на десятиліття, як у багатьох по-справжньому інноваційних бізнесів.
Я уявляю бізнес, для якого важливі ці два фактори, саме вони дають надію на майбутнє в регіоні, який залишається розколотим, в якому найбільш гостро відчувається проблеми і хвороби всієї України: міграція населення, особливо молоді, голод в мотивованих і креативних кадрів, тотальна демотивация , проблеми в системі освіті.
Саме тому ми багато приділяємо системі освіти, роботі з дітьми, з педагогами, розробляємо для них навчальний матеріал, адаптуємо його і робимо інклюзивним.
Чому для нас важлива інклюзія? Інклюзія - це включення. А без різнобічного включення людини - ніякого креативного продукту чи не створити і системі освіти ніякого креативного людини не виховати. Немає креативу - немає інновацій. Немає інновацій - немає майбутнього. Це замкнуте коло, який потрібно розривати єдністю. Розривати і включатися, кожному на тій ділянці, де він ефективний, цікавий або може бути корисний. А для цього потрібна мотивація, для нас мотивація - це виживання і розвиток.
Тому ми хочемо передати нашу мотивацію в ті сфери, які найбільш сильно впливають на зміну людського потенціалу українця і на соціум - це наші діти і наші педагоги.
Доносячи їм у цікавій, ігровій, некласичної формі мотивацію і зацікавленість вивчати і пізнавати, світ науки і свій дитячий соціум.
Наведу тільки кілька кейсів які, поки на локальному рівні «підірвали» мотиваційну бомбу для педагогів середньої школи.
Кубики, модель ДНК і 3Д-карта України тощо…
Кубики - освітній матеріал за програмними цілями сталого розвитку ООН. Історія їх створення, розвитку та апробації - це історія того, що може зробити мотивовані профі з технологічного бізнесу знайшов відгук і розуміння важливості і потрібності існування продукту у співробітника міжнародної гуманітарної організації і мотивацію від педагогів, які побажали стати волонтерами-таксувальник, в жорстких умовах зарегульованій освітньої середовища.
А далі розвиток одиничного вироби, в продукт, який став своєрідною грою. Гейміфіцірованной версією вивчення цілей розвитку людства для людини.
Кубик-головоломка такої форми це показник майстерності японського тесляра. І ось вона ідея, а чому б не відтворити ось цю складну конструкцію, сучасними методами швидкого прототипування. Годину-дві і готово для компанії має обладнання!
Цікава вийшла конструкція! А що якщо дати дитині ?! Ого! Зацікавила ... і ось и бачиш як цей кубик, немов нейтрон ланцюгової реакції передається з рук в руки серед молоді викликаючи захоплення, мотивацію і цікавість, допитливість - а це вже багато. Як мінімум це вже цікаво, а якщо додати до нього додаткових властивостей. Яких ?! Щось це нагадує?
І тут ти згадуєш співробітника ПРООН-Україна, який колись в далекому 2015 році розповідала на одному з круглих столів для влади, бізнесу та активістів про цілі організації на прикладі якихось м'яких пуфів-кубиків з картинками ... Я пам'ятаю, що я звернувши увагу на 2-3 важливі для мене цілі і згадав тотальне нерозуміння, яке читалася в мовчазних і «стриманих» особах чиновників - «Що це за дурниці такі, у нас війна, у нас ВПО, у нас ... проблеми», а ви про глобальні мети ...
Пошуковик, сайт ООН і ось вона візуалізація цілей, прочитав - але ж і справді важливі, критично важливі для кожної людини мессенджі! Запитав у своєї дочки, вона якраз вчиться в середній школі, що вона Зана про цілі розвитку - нічого. Я попросив 3Д-дизанера компанії, внести корекції в конструкцію і додати «інформативність», додати додаткові властивості - додати освітню функцію, але таку щоб вона була равноеффектівно для будь-якої дитини і несла багатовекторну користь.
Додай тактильность - Ок зроблено! Вибрали режим і фактуру матеріалу.
Додай інклюзію сприйняття інформації - з'явилося Напис Шрифтом Брайля і це + до тактильності і як мінімум ще до однієї зацікавленості учня - задає питання - «А що це таке» ...
Потрібно більше інформації, потрібно все що є, нудно створити зацікавленість дізнатися про кожну мету максимум - ОК! Є що в Інтернеті. А давай QR-код запив з посиланням на сайт і незвичайним дизайном. 100% дитина запитає, а що це за QR-код такий. І ось тут з'являється менторська завдання педагога дати йому свободу дії і повчання - «Спробуй дізнайся! Давай діставай свій телефон, використовуй його для відповіді на питання »... Думаю про таке вчителя мріє молода людина пройшла школу з її заборонами і неприйняттям нових підходів інформаційної ери.
І ось є пару-трійку прототипів, які я взяв на один з круглих столів по визначенню показників розвитку від ООН для України і наших областей.
Далі, Ганна Борова підсумувала попереднього виступаючого. Висновок – всі раді, що UNRPPзгуртовую людей та організації, уми та думки, завдяки яким відбуваються добрі креативні справи, через цікавий пояснюються складні речі. Одну з таких речей ми виготовили спеціально до інклюзивного Фестивалю «Світ без обмежень» та на його честь і назвали цей ігровий комплект до якого вже чотири варіації використання розробили доречи члени Амбасадорської мережі - Амбасадори миру UNRPP. Та надала слово наступному виступаючому, бо вже само собою відбувся поступовий командний перехід попередніх спікерських промов до питань інклюзії.
Тому, про активізацію людей з інвалідністю для побудови «Світу без обмежень», вже продовжив тему панельної дискусії пан Микола Надулічний, голова Луганської обласної Асоціації організацій людей з інвалідністю. Далі наводимо тези його виступу на дискусійній панелі.
Вже багато говорили про зміни на різноманітних заходах, які відбуваються за нашою спільною ініціативою та підтримуються UNRPP, за що велика подяка від людей та організацій людей з інвалідністю, яких я тут представляю. Говорили про розвиток соціального суспільства і забезпечення рівних можливостей доступу різних груп людей до всіх аспектів суспільного життя – це і культура, і політика і просто можливість взаємодії з різними членами і групами суспільства.
Сьогодні не можливо будувати та розвивати соціальне суспільство в Україні без взаємодії з громадськістю. Недоцільно і фактично дуже складно зробити це без допомоги міжнародних організацій. Хочеться відразу сказати, що нашій області повезло – у нас діють відразу де-кілька міжнародних організацій, які допомагають нам вирішувати велику кількість питань. Дуже важливими для нас в Луганській області є питання примирення та соціальної згуртованості.
Свою роботу з міжнародними партнерами, ми почали вже 2 роки тому. За цей період ми займалися різними аспектами життя суспільства, але зараз найбільш важливим для нас стало впровадження інклюзії в різних сферах життя за підтримки UNRPP, особливо за цей рік яку ми отримували на всі наші ініціативи, бо навчились співпрацювати, розробляти корисні суспільству проекти.
Хочетьсяпривести лише два приклади з життя Луганській області:
Перше, це реконструкція будівлі і відновлення роботи Луганського обласного академічного українського музично – драматичного театру. Він не просто перебуває на підконтрольній території, але й став повністю доступним приміщенням для всіх категорій населення. Це стало можливим завдяки розумінню обласною владою потреб суспільства у забезпеченні культурного розвитку. А завдяки проекту «Світ без обмежень» вдалось вдосконалити і виправити існуючі недоліки щодо доступності будівлі для маломобільних груп населення.
Друга істотна перемога у сфері доступності, це подія, яка сталась у Біловодській ОТГ. Школярі місцевої школи написали проект з встановлення підйомнику та облаштування санвузлу для свого однокласника, який пересувається за допомогою візочку. Даний проект було втілено в життя всього тільки для однієї дитини при допомозі та взаємодії ПРООН та розумінні керівництвом ОТГ потреб своїх громадян
Хотетьсякоротко розповісти про кілька проектів, які наша організація (Луганська обласна асоціація організацій осіб з інвалідністю – скорочено ЛОАОІ) реалізувала в області.
Одним з найцікавіших був спільний проект Луганської та Донецької областей, за фінансової підтримки ПРООН, про який вже йшлося – це Фестиваль «Світ без обмежень». 7 сімейних пар, людей з інвалідністю, з 7 областей України взяли у ньому участь. Головною метою фестивалю було прагнення показати успішність людей на візках. Довести суспільству, що є багато людей, для яких, попри хворобу, життя не зупинилося, вони успішно працюють і досягають успіху в обраній справі. Уперше в Україні на нашому фестивалі сімейні пари на візках брали участь в різноманітних конкурсах, розповідали про власні долі, любов одне до одного.
http://ndo.lg.ua/news/197-festyval-konkurs-svit-bez-obmezhen.html
В рамках цього проекту учасники фестивалю відвідали Одеську та Харківську області, з метою вивчити та перейняти досвід, бо саме ці області є лідерами в наданні соціальних послуг населенню.
Під час Харківського Форуму партнери з міста Харків - влада і громадськість в перший день дуже цікаво організували зустрічі по обміну досвідом та показали свої соціальні об’єкти, якими вони пишаються. На кожному – зустрічали, розповідали, детально показували як працюють та чого досягли, що ще треба покращувати. Таким чином, перший день Форуму було організовано не стандартно, учасники Форуму, що прибули з інших областей, розбились на три групи – представники влади та органів місцевого самоврядування, громадськості та «інклюзивні радники». Групи їздили у супроводі харківських партнерів Форуму, відвідували об’єкти та спілкувались у неформальній обстановці. А вже другий день форуму були експертні обговорення, висновки та пропозиції, визначення планів спільних дій тощо.
Другий великий проект – це «Мережа громадських інклюзивних радників», який став можливим за фінансової підтримки ПРООН. Його метою стало виявити зацікавлених з числа населення та активістів, НДО, представників органів влади в 6-ти «пілотних» громадах Луганської області (Попасна, Гірське, Золоте, Щастя, Станиця-Луганська, Біловодськ), навчити їх та об’єднати в мережу, яка стане постійним діалоговим інструментом для зацікавлених сторін (влади, громадськості та бізнесу), обізнаним у питаннях інклюзії у всіх сферах життя, здатним працювати як команда для аналізу, моніторингу, оцінки потреб, адвокації та захисту прав людей з інвалідністю, готових об’єднати свої зусилля та в подальшому напрацьовувати, впроваджувати спільні проектні ідеї, засновані на основі кращих практик роботи, та підсилити роботу таких осіб, як Інклюзивної мережі громадських радників Луганської області.
Що нам це дало? Це просто:
- вже сьогодні в містах, районах і ОТГ області у нас є активісти, які можуть не тільки говорити про проблеми, а й знаходити шляхи їх вирішення;
- в нас з'явилося розуміння громадян, що недостатньо просто «лаяти владу», можна і потрібно побудувати діалог з владою і тільки в таких умовах можна досягти результатів;
- нам вдалося об'єднати людей в різних, найвіддаленіших селах і районах і допомогти створити там громадські організації, а значить і розвинути, нехай і зовсім трохи, суспільство в цих населених пункти;
- ми провели навчання фахівців органів влади в питаннях інклюзії, з метою створити на місцях майданчики для спілкування та обговорення різних питань і тим самим наблизити владу до населення;
- Нам вдалося об'єднати і досягти діалогу громадських організацій Луганської та Донецької областей, що в свою чергу призвело до діалогу влади і змін в суспільстві в цілому.
Але при цьому в нас залишається цілий ряд проблем, які можна вирішити тільки на національному рівні і низка проблем, які можна вирішувати на місцях.
Відразу хочу сказати, що всі ми розуміємо, що у нас, в Луганській області - «Все складно». У нас є проблеми, які є загальними для області і країни в цілому, але є проблеми, які не можна порівняти ні з чим іншим. Вони, в першу чергу, пов'язані з військовими діями і їх наслідками як для окремих громадян, так і для суспільства в цілому. Так:
- Однією з головних проблем для нас залишається ДОСТУПНІСТЬ (зміна законодавства в частині організації доступності, дотримання і контроль за виконанням норм існуючого законодавства архітектурна доступність, впровадження універсального дизайну) http://ndo.lg.ua/video/24-aprobatsiya-eksperymentu-po-vprovadzhennyu-ideyi-systemnoho-analizu-dostupnosti-v-hromadakh-luhan.html.
- Далі хочеться сказати про проблему транспортного сполучення (відсутність спеціального пристосованого транспорту, величезна проблема залізничного транспорту, маршрути і їх розвиток в умовах децентралізації).
- Безпека життя в суспільстві, в першу чергу пов'язана з військовими діями та їх наслідками.
- Величезна для нас проблема - це інклюзія в освіті (немає спеціальних кадрів ІРЦ, кадрів для опорних шкіл, матеріально-технічне забезпечення закладів освіти - транспорт для підвезення дітей до шкіл).
- Працевлаштування, в тому числі і людей з інвалідністю (а це в свою чергу: як дістатися до місця роботи, організація робочого місця та інше).
- Нам критично необхідно змінити в головах людей з інвалідністю та суспільства в цілому багато стереотипів. Люди мають знати, що кожен може знайти роботу або займатися само зайнятістю. Кожен член суспільства повинен бути самодостатнім членом суспільства де він живе.
- Ми повинні «не вирішувати» проблеми людей з інвалідністю без їх участі. Ні слова про нас без нас. Люди з інвалідністю повинні стати спікерами і на рівних говорити про проблеми, які їх хвилюють (прим: проблеми екологи, охорони здоров'я та ін.).
- Освіта для осіб з інвалідністю має бути організована на новому рівні - не можуть всі бути «взуттьовиками», «малярами- штукатури», «секретарями -референтами».
- Нам потрібна мотивація молоді на зміни в суспільстві.
- Що нам потрібно сьогодні ми знаємо і розуміємо. Але взаємодія з владою, недержавними організаціями, з різними групами суспільства показує нам, що нам потрібні нові горизонти - куди нам рухатись далі.
Ми бачимо кілька основних напрямків:
1. Згуртованість суспільства:
- підтримувати ідеї щодо конкурсів подібних до фестивалю "Світ без обмежень" у нових сучасних форматах для побудови толерантного суспільства в широкому значенні цього терміну, як на регіональному, так і на національному рівні, і за межами України. Доречі, Міністерство соціальної політики чуть вже не єдине серед інших Міністреств, що не має конкурсного механізму підтримки інклюзивних громадських ініціатив, і це прикро, треба адвокатувати вирішення цього питання на національному рівні;
- опрацювати ідею, і можливо реалізувати проект, по організації таборів толерантності для сімей, де є діти з інвалідністю;
- лобіювати створення спеціальних «проектних шкіл» за тематикою «Проектний менеджмент» і «Організаційний розвиток ОГС, які хочуть втілювати ефективні проекти в життя» для подолання безграмотності і стереотипів в питаннях проектної діяльності.
2. Розвиток інклюзії в різних сферах суспільства:
- Ввести періодичні діалоги для присутніх суспільних організацій з владою вищого рівня за сприяння міжнародної спільноти з метою адвокації щодо захисту прав людей з інвалідністю. Винайти механізми фінансування на діалогові проекти за типом «Ранкова кава з міністром» і ін.;
- ініціювати створення в Луганській і Донецькій областях окремого онлайн-ресурсу, який би став діалоговим онлайн-майданчиком для розуміння існуючої ситуації та потреб в сфері інклюзії, який би відображав таку інформацію, як реєстри постачальників соціальних і реабілітаційних послуг, історії успіху різних профільних ГС та по реалізації цікавих проектів, пунктів надання консультацій з різних соціальних питань і з питань інклюзії в цілому, з елементами меппінгування і зворотнього зв'язку, особливо для людей з інвалідністю та їх сімей, з відображенням інформації про сучасні технології і мотиваційні ролики.
- домагатись підтримки розвитку «послуг раннього втручання», на які при владі реально не вистачає коштів. Треба реально реформувати з цього приводу сфери: охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, тощо. Інформувати, стимулювати і підтримувати ГС.
- створювати стимули для розвитку «власної справи», пристосування сучасного виробничого та іншого обладнання для роботи людей з інвалідністю;
- сприяти розробленню ресурсів (онлайн, електронних сервісів і звичайних інформаційних листівок в селі), щоб «заповнити інформаційний вакуум» по «Куди? Як? »Звернутися, щоб отримати швидку оперативну інформацію з будь-яких питань, що стосуються людей з інвалідністю;
Тому, враховуючи все вищезазначене, ми будемо й далі продовжувати займатись просуванням принципів інклюзії у всіх сферах, впроваджувати «рецепт» від влади: «Говоріть - не мовчіть! Інклюзія - як філософія, яка повинна йти в усі куточки України! Філософія інклюзії має йти у всі куточки України, щоб зробити нашу чудову країну ще краще, а життя її громадян – щасливим!»
