Індекс інклюзії: розвиток навчання та участі в життєдіяльності шкіл

Посібник «Індекс інклюзії: розвиток навчання та участі в життєдіяльності шкіл» вперше був опублікований у 2000 році. Над його створенням упродовж трьох років працювала команда вчителів, батьків, представників шкільних рад та науковців, які разом мали великий досвід у сприянні інклюзивному розвиткові навчальних закладів. Людьми, які створили цю команду для розроблення Індексу, стали Марк Воган, тодішній директор Центру вивчення інклюзивної освіти, та Мел Ейнскоу. Важливий внесок у підготовку матеріалів зробили пілотні школи Лондона, центрального і північного регіонів Англії. Під час написання першого робочого варіанту Індексу члени авторського колективу спиралися на власні знання і досвід. На оформлення остаточної редакції посібника особливо вплинули напрацювання Мела Ейнскоу в галузі вдосконалення роботи школи та підхід Тоні Бута і його колег з Відкритого університету, в якому філософія інклюзії поєднується з розвитком системи загальної дошкільної, початкової і середньої освіти на місцевому рівні.

За дорученням британського уряду примірники першого видання Індексу отримали всі початкові, середні і спеціальні навчальні заклади, а також місцеві органи управління освіти. Друге видання, багато в чому подібне до попереднього, з’явилось у 2002 році. Воно було написане простішою мовою, а деякі індикатори були доопрацьовані з урахуванням отриманих відгуків і за підсумками спостережень за практикою використання цього посібника. За розпорядженням Національної Асамблеї Уельсу друге видання було поширено серед усіх шкіл англійською чи валлійською мовами.

У 2004 і 2006 роках вийшли адаптовані версії Індексу для ясел і дитячих садків1. У результаті цієї роботи, крім розширення сфери застосування посібника та включення до цільової групи малюків і дошкільнят, також було накопичено нові ідеї стосовно розроблення майбутніх видань для шкіл.

Хоча у процесі своєї роботи авторський колектив Індексу орієнтувався на англійську школу, згодом його було адаптовано для використання в багатьох інших країнах і перекладено тридцятьма
сімома мовами. За підтримки ЮНЕСКО міжнародна група фахівців вивчала можливості створення додаткових версій посібника для економічно неблагополучних районів країн Півдня2.

Підготовлене Тоні Бутом третє видання увібрало в себе результати численних дискусій з колегами в Англії3 та в усьому світі щодо використання цього посібника. У ньому також враховано пропозиції різних фахівців, які намагались у своїх країнах знайти оптимальні варіанти перекладу й адаптації до місцевих умов. У новому виданні розширено підхід до впровадження інклюзивних цінностей, а це створює основу для планування принципових втручань, наприклад, освітніх заходів з тематики екологічної сталості, національного і світового громадянства, ненасильства і зміцнення здоров’я. Питання «мобілізації ресурсів», які в попередніх виданнях були виведені в окремий розділ,

тепер розосереджені по всьому тексту, щоб підкреслити вагоме значення ресурсів як ключової наскрізної концепції Індексу, а також для підтримки навчання й участі. Головною новацією цієї редакції є запрошення до обговорення змісту курикулуму. Цій проблемі присвячено окремий розділ «Створення курикулуму», який покликаний відповісти на запитання про те, яким чином інклюзивні цінності проявляються у змісті навчальної діяльності і у способі її структурування. Цей Індекс більше, ніж будь-коли, відповідає своїй задекларованій меті – визначити вплив впровадження інклюзивних цінностей на всі аспекти взаємодії між учасниками освітнього процесу в школах та взаємодію між школами і громадами.