Громадськість Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської областей

Не падати духом не при яких обставинах! - Аліна Барабаш та Артем Артьомов

Не падати духом не при яких обставинах! - Аліна Барабаш та Артем Артьомов
Завершуємо серію статей про учасників «Світ без обмежень». Ця— про сімейну пару: Аліна Барабаш та Артем Артьомов, яка буквально зафіксувала свій шлюб прямо на фіналі «Світ без обмежень». Молода пара Аліна Барабаш та Артем Артьомов приїхали на фестиваль з міста Знам'янка Кіровоградської області, та запам'яталися глядачам своїми запальними танцями. Вони стали номінантами у конкурсі з хореографії.

Артем приїхав зі своєю дівчиною Аліною на конкурс пар, аби випробувати себе як пару — вони обидва вирішили зробити собі такий виклик. І не дивлячись на те, що раніше не танцювали, перемогли в номінації.

Зображення

— Насправді, для нас танці на візках та танці загалом були вперше, — розповідає Артем, — Але запам'яталися наші тренування, наша підготовка до фестивалю. Така згуртована командна, робота з добрим лідером. Вони розуміють, що ми ніколи не танцювали, але вони розуміли, що ми цього хочемо.- Я трохи займалася народними танцями ще у дитинстві, — поділилася Аліна, — Далі ходили на дискотеки.  Але після початку захворювання не уявляла, як танцювати, а на візках взагалі не уявляла, як це буде. Якусь уяву ми мали, що люди танцюють на візках, але не знали, як це буде. А тут ми брали участь у кількох конкурсах і одразу вивчали кілька танців. Родина Артем та Аліни ще молода, вони тільки налаштовують сімейні відносини. 

Зображення

Вже звикли підтримувати один одного.Познайомились вони у реабілітаційному центрі  «Лютіж», куди приїхали навчатися.- І як би не карантин, не відомо, як би склалася наша подальша історія. А так, скоріш за все, завдяки карантину ми швидше почали жити разом. У вільний час Артем займається рибалкою. Веде свій ютуб-канал, та займається відеомонтажем.- Все почалося з того, що я дуже люблю риболовлю, займаюся нею, не можу сказати, що професійно, більш як любитель, — згадує Артем, — І вийшло так, що я познайомився з хлопцями, які тримають магазин у моєму місті. Спілкувалися з ними, і ми домовилися зробити спільний Youtube-канал.

Зображення

Тепер у нас із друзями є свій канал, який ми розвиваємо. Але я зараз на якийсь час випав з цього, бо перебуваю на навчанні. А надалі планую створювати відео, навчатися і працювати у цьому напрямі мені цікаво. Була би можливість і був би попит, а друзі кажуть, що в мене непогано виходить.

Зображення

Аліна у важкі часи підтримувала себе вишивкою, але зараз часу не вистачає. - У школі я займалася вишивкою, а потім було навчання, робота, і я все закинула. Але потім, коли захворіла, треба було чимось відволікти себе, і знов почала. Я була паралізована чотири рази. Коли було погано, щоб не було часу забивати голову різними проблемами, займалася вишивкою. Спочатку, навіть, не вдавалося вставляти нитку в голку, і я просила маму. Але потім поступово вже виходило самій це робити. І поступово я почала вишивати. Це свого роду якийсь порятунок. Коли почала вишивати, мені чомусь захотілося вишити саме ікону. Я вишила чотири ікони.

Зображення

Потім, коли мені встановили діагноз, і почалося лікування, реабілітація часу вже не стало. І я це заняття закинула. Пара веде активний спосіб життя, бере участь у різних заходах.- У травні були на Івано-Франківщині. Прослухали тренінги з прав людини із інвалідністю. На що ми маємо право і які обов'язки. Добре провели час і чогось навчилися, — розповідає Артем.- Однією з розваг таких була така — ми спускалися дністровським каньйоном на човні. Коли мене вже посадили в човен, я зрозуміла, що навіть ніколи б і не подумала, що спускатимуся по Дністровському каньйону, — ділиться враженнями Аліна.

Зображення

Артем з Аліною дуже багато уваги приділяють навчанню. Зараз Артем навчається водінню автомобіля. Вони згадують і серію навчальних заходів в межах фестивалю “Світ без обмежень”.- Ми мали ще тренінг для людей з інвалідністю, де розповідали, що ми можемо законно мати від держави. Насправді, ви ж розумієте, що люди з інвалідністю не всі можуть знати, що вони можуть отримати. Наприклад, з якихось причин приходиш у себе в місцеві органи, питаєш, вони кажуть, що тобі це не покладається. Ти віриш, що тобі це не покладається, і йдеш. А тепер знаєш, які насправді є пільги та можливості, — зазначає Артем.- Потрібно, щоб більше інформації було для людей з інвалідністю. Щоб соціальні служби, МСЕК самі розповідали, що потрібно, і як це зробити. Наприклад, з заводами, коли я картку свою отримувала, мені казали: “зателефонуйте, чи погодяться вони співпрацювати чи ні”. І, в моєму випадку, я зв'язувалася із заводом сама, розмовляла, мене «маринували» «завтра-завтра». За ці 6-7 років, відтоді, коли мені встановили діагноз, ніхто не сказав, що я можу поїхати на реабілітацію безкоштовно, — згадує Аліна.

Зображення

Пара вважає, що для нормального життя обов'язково потрібно працювати. Тому і людям з інвалідністю потрібна робота, яку не завжди легко знайти.- Якщо людина не має роботи, вона втрачає свою індивідуальність, — вважає Артем, — А в нас, навіть, людям без інвалідності іноді складно знайти роботу, а людям з інвалідністю практично неможливо. Я за своє життя лише один раз один рік працював офіційно. Бо, по-перше, були такі моменти, що не хотіли брати людей з інвалідністю на роботу. Інший аспект, як ти туди потраплятимеш. Без машини добиратися на роботу людині з інвалідністю практично неможливо.- Переважно, ми шукаємо роботу в Інтернеті, — ділиться Аліна, — Але ж не для всіх це доступно. Знову ж таки, має бути Інтернет 100 мегабіт, гарнітура, ноутбук. Це все спирається на доходи, а люди з інвалідністю не всі мають навіть хороші телефони.- Ще багато роботодавців бояться брати людей з інвалідністю на роботу. А може там щось трапиться, раптом у людей загострення і роботодавцю легше відмовити.

Зображення

Зараз у планах Аліни та Артема — отримати права водія, та створити громадське об'єднання.- Хочу створити чи громадську організацію чи благодійний фонд, який займатиметься нозологією мого захворювання — порфірії — поділилася Аліна, — Який міг би вести просвітницьку діяльність у цій сфері, бо в нас досі немає провідного спеціаліста, лікаря немає, до яких можна було б звернутися в Україні. В інших країнах є, а ми не маємо.Але головна мета молодої пари — не падати духом не при яких обставинах і прожити гідне життя.

Зображення

Зображення

Зображення

Це відео знято перед початком «Світ без обмежень»:

Матеріал підготувала:

Тетяна Вергун, журналістка ГО «Медіапростір України».

Сітлини: Олександр Сімоненко, ГО «Луганський пресклуб»


Читайте наші новини на телеграм каналі

11:40
597
Немає коментарів. Ваш буде першим!