Неформальна освіта у контексті миротворчості та розвиток міжнародного молодіжного волонтерства

Неформальна освіта у контексті миротворчості та розвиток міжнародного молодіжного волонтерства
Міжнародний онлайн-форум «Неформальна освіта у контексті миротворчості та розвиток міжнародного молодіжного волонтерства на території Донецької та Луганської області (підконтрольних Уряду України)» відбувся 8 грудня.

Форум відбувся в межах проєкту «Діалог заради взаєморозуміння і посилення внеску громадянського суспільства у врегулювання конфлікту, демократичний і регіональний розвиток і підготовку безпечноїреінтеграції на сході України». Проєкт підтримується Міністерством закордонних справ Німеччиниі є частиною проєкту для Донбасу, координатором якого є організація DRA e.V. м.Берлін — працюєна сході України в особі Центру громадянського суспільства «Друкарня». Партнером проєкту єукраїнська Громадська Організація «Толерантність у тобі», на запрошення якої було запровано представити на цьому заході амбасадлорську спільноту.

Інна Гочошвілі (м. Краматорська), Анастасія Котович (м. Білозірське) разом з Ганною Боровою (UN RPP) прийняли участь в дискусії «Успішні практики та поточні виклики в неформальній освіти Донецької та Луганської областей (підконтрольних уряду України)».

Зображення

Анастасія Котович, консультантка Центру професійного розвитку педагогічних працівників Білозерської міської ради. Білозерська міська територіальна громада (м.Білозерське) в своєму виступі зазначила наступне та дала відповіді на запитання, які зазначені нижче.

  • Які найважливіші проблеми та виклики у неформальній освіті на цих територіях?


Норми, які регулюють питання неформальної освіти в Україні:

-       Ст. 18 Закон «Про освіту»(в даній статті питання освіти дорослих розкрите досить загально та сфокусоване, як на мене, саме на післядипломну освіту)

-       Постанова КМУ №800  (№1133, зі змінами) «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» Більшість педагогів в моїй громаді не зрозуміли, що відповідальність за підвищення кваліфікації лежить саме на вчителі, а не на відділі освіти або директорі.Хоч 01 січня 2020 року вступила в силу Постанова КМУ №800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», в якій досить детально прописані можливості для підвищення кваліфікації (види, можливі варіанти, фінансування тощо…), але і тут не все спрацювало. 

З однієї сторони існує спротив з боку адміністрації закладів освіти, з іншої – від самих педагогів. Всі педагоги на даний час поділилися умовно на кілька «таборів»: 

-       Ті, хто прагне до розвитку та шукає можливі варіанти для розвитку;

-       Ті, хто звик проходити курси при ІППО, в основному суто номінально; 

-       Ті, хто в позиції «а Баба Яга против» — нічого не хочу, не можу (купують сертифікати у різних суб’єктів кваліфікації «НаУрок», «Всеосвіта» тощо…, де для сертифікату потрібно лише оплатити).

Якщо говорити окремо про дитячі садочки – то більшість вихователів не мають вищої освіти і дуже невпевнені в своїх силах, крім того заходів саме для вихователів критично мало.  

  • Що на ваш погляд варто удосконалити, запровадити у неформальній освіті на цих територіях? 

Влітку 2020 року були створені Центри професійного розвитку педагогічних працівників (ЦПРПП), як консультаційний орган для підвищення рівня кваліфікації пед.працівників, але більшість з них довіри з боку педагогів не мають через те, що Центри створені на базі старих методичних кабінетів, які виконували контролюючу функцію.В нашій новоствореній громаді Центр створений з нуля, тому налагодження роботи проходить легше. В нашому Центрі 3 консультанти і ми є позитивними прикладами для педагогів нашої громади,  – особисто приймаємо участь в різних заходах (тренінги, МК, форуми тощо…)  та висвітлюємо на сторінках Центру. 

Заходи, які проводилися для педагогів нашої громади у співпраці з ГО «Амбасадори миру», показали високу зацікавленість з боку педагогів. «Лабораторія амбасодорів миру», «Амбасадорський десант» — отримали лише позитивні відгуки та прохання повторити, з метою залучити, ще більше педагогів.Також з високою зацікавленістю зустрічають заходи пов’язані з роботою з дітьми з особливими освітніми потребами (інклюзивна освіта). Не дивлячись на 2 роки карантину далеко не всі педагоги вміють користуватися різними цифровими інструментами, і тут часто «досвідчені» педагоги бажають навчатися та розвиватися,  але не зустрічають підтримки з боку молодих спеціалістів, які б могли допомогти опанувати певні моменти. 

Також велику роль відсутність мотивації з боку вчителя, типу – дайте допрацювати до пенсії.


Читайте наші новини на телеграм каналі

12:00
114
Немає коментарів. Ваш буде першим!