Публічні закупівлі у відбудові України: уроки з Ґданська для українських громад та бізнесу та громадськості

Контекст URC 2026

25–26 червня 2026 року у Ґданську відбулася Конференція з відновлення України URC 2026, організована урядами Польщі та України спільно з партнерами з ЄС, Норвегії, Швеції та міжнародними фінансовими інституціями.

Окрема панель була присвячена ролі публічних закупівель у фінансуванні відбудови, порівнянню української та польської систем і залученню приватного сектору до реконструкції.

Масштаби руйнувань і потреб у відбудові

За оцінками RDNA5, загальні потреби України у відбудові становлять близько 588 млрд доларів у період до 2035 року, що дорівнює приблизно 2,7 ВВП 2025 року.При цьому фактичні будівельні закупівлі йдуть набагато повільніше: у 2023–2025 роках обсяг будівельних і відновлювальних закупівель становив близько 7–8 млрд доларів на рік, тобто лише 3–4% ВВП, з явним розривом між руйнуваннями та темпами реконструкції.Найбільші потреби зосереджені в житловому фонді, енергетиці, транспортній інфраструктурі, охороні здоров’я та освіті.Попри обмежені ресурси, вже відновлено майже половину пошкоджених медичних закладів і близько третини освітніх установ, однак ці темпи недостатні для довгострокового відновлення.

Роль приватного сектору

З 2022 року уряд України, приватний сектор та міжнародні партнери спрямували на відбудову приблизно 20,3 млрд доларів, що становить лише 3,5% від загальних потреб.За оцінками RDNA5, до 40% потреб відбудови протягом наступного десятиліття потенційно може бути покрито за рахунок приватних інвестицій – за умови сприятливого інвестиційного клімату, зрозумілих правил гри, боротьби з корупцією та розвитку державно-приватних партнерств.Особливо перспективними є інвестиції у житло, енергетику, транспортну інфраструктуру, а також у модернізацію медичних та освітніх закладів.Для цього важливі прозорі, передбачувані процедури публічних закупівель, які дозволять приватним компаніям – у тому числі українським МСП – стати повноцінними партнерами відбудови.

ProZorro, DREAM і громадський контроль

Україна вже створила одну з найвідкритіших електронних систем закупівель – ProZorro, яка забезпечує повну прозорість даних про контракти й дає змогу громадськості відстежувати використання бюджетних коштів.
Більшість процедур у ProZorro проходить швидко: близько 80% тендерів у 2023–2024 роках тривали менше двох тижнів, а лише 6% – понад 50 днів.Водночас аналіз даних показує кілька системних проблем.Понад 90% тендерів мають лише одного учасника, значна частка закупівель концентрується наприкінці року, а короткі строки проведення процедур ускладнюють участь іноземних компаній та обмежують конкуренцію.Для планування й моніторингу проєктів відбудови створено цифрову систему DREAM, яка має стати центральною платформою управління інвестиціями.Сьогодні її сильна сторона – великий обсяг даних, однак не вистачає глибокого фінансового обґрунтування, деталізованої технічної інформації та кращої інтеграції з ProZorro для ухвалення рішень.

Громадський контроль забезпечують такі інструменти, як DoZorro та Big Recovery Portal.
Вони дозволяють виявляти корупційні ризики, помилки в документації та відстежувати виконання проєктів у різних регіонах.

Польський досвід: великий ринок, низька конкуренція

Польський ринок публічних закупівель становить близько 587 млрд злотих (приблизно 140 млрд євро), що відповідає майже 14% ВВП країни.При цьому лише 56% цього ринку охоплюється законом про публічні закупівлі, а решта реалізується поза стандартними процедурами.Головною проблемою Польщі експерти називають низьку конкуренцію: 56% тендерів вище порогів ЄС – однопропозиційні, що є найвищим показником у Європейському Союзі.Дослідження Єврокомісії показують, що контракти з одним учасником у середньому на 9,6% дорожчі, а кожен додатковий учасник торгів зменшує ціну приблизно на 2%.Іноземні компанії беруть участь у польських закупівлях, але їхня присутність зосереджена в сегментах високої технологічності – фінансових послугах, хімічній продукції, медичному та лабораторному обладнанні, ІТ-сервісах.Це демонструє, що залучення іноземних підрядників може підсилювати ринок саме в складних, капіталомістких і технологічно інтенсивних галузях.

Порівняння України й Польщі: спільні риси та відмінності

Український та польський ринки енергетичних закупівель мають спільну рису: домінування великих національних підрядників, тоді як конкуренція послаблюється після 2022 року.
Однак характер проблем різний: у Польщі – це «перегрегулювання» та бар’єри для МСП, а в Україні – поєднання високої частки однопропозиційних тендерів, концентрації ринку й викликів доброчесності в умовах війни.87% відкритих тендерів в українському енергосекторі є однопропозиційними, тоді як у Польщі – близько 25%.Топ‑20 компаній в Україні виграють приблизно 26% контрактів (у Польщі – 15%), а частина переможців має ознаки пов’язаності між собою, що вказує на ризики змови.Українські підрядники загалом менші й фінансово слабші за польські: медіанний «швидкий коефіцієнт» ліквідності становить 0,95 проти 1,43.Понад половина українських компаній, що виграють контракти, мають ліквідність нижче безпечного порогу, що обмежує їхню здатність виконувати великі довгострокові проєкти.

Висновки для українських громад і бізнесу

Учасники круглого столу дійшли згоди, що успішна відбудова України неможлива без посилення конкуренції в публічних закупівлях, особливо в енергетичному секторі.Саме від того, як будуть організовані закупівлі для відновлення енергомереж, залежить швидкість, якість та вартість реконструкції. 

Серед ключових рекомендацій: 

• боротися з однопропозиційними тендерами та знижувати бар’єри входу для нових гравців, включно з МСП;
• забезпечити поетапний вхід іноземних компаній: спочатку в сегменті постачання обладнання, згодом – будівельних робіт та технічних послуг; 
• створювати міжнародні консорціуми (наприклад, польсько-українські), поєднуючи локальне знання з фінансовою стійкістю й технологіями партнерів;
• максимально використовувати відкриті дані ProZorro й аналітичні інструменти для виявлення «red flags», моніторингу концентрації ринку та оцінки ефективності.

Участь СНУ ім. В. Даля та партнерських громадських організацій

Представники відділу міжнародних проєктів і програм СНУ ім. В. Даля та ГО «Фундація Простір", ЛОБО «Фонд громад Луганщини „Хорс“ та інші,  взяли участь у круглому столі онлайн, зосередившись на питаннях прозорості, інклюзивності та участі громад у процесах відбудови.Отримані дані та аналітика будуть використані для підготовки навчальних курсів, рекомендацій для органів місцевого самоврядування та розвитку проєктів у сфері соціальних послуг, енергетичної модернізації та інклюзивної інфраструктури. 

Для українських територіальних громад ці висновки означають, що якісна підготовка проєктів, грамотне використання цифрових систем та активна участь громадськості можуть стати конкурентною перевагою при залученні як державного, так і міжнародного фінансування.СНУ ім. В. Даля, співпрацюючи з партнерами з Польщі та ЄС, планує і надалі брати участь у формуванні політики прозорих і справедливих публічних закупівель для повоєнної відбудови.

Спеціально для  спільноти сайту »Громадськість" статтю підготувала 

Ганна Борова 

за матеріалами Лариси Кривулі, 

учасниці круглого столу у«Державні закупівлі у відновленні України: можливості та виклики у порівнянні з Польщею» від СНУ ім. В. Даля в рамках Конференції з відновлення України (URC) 2026, який був організований Центром економічної стратегії (CES) та Польським економічним інститутом (PEI) 24.06.2026