Стан та ефективність молодіжних діалогових просторів. Думка молоді громад Сєвєродонецька, Щастя та Новоайдара

Стан та ефективність молодіжних діалогових просторів. Думка молоді громад Сєвєродонецька, Щастя та Новоайдара

Окрім нового формату просвітницьких заходів - Лабів, таких як «Лабораторія толерантності», наприклад, які проходять в громадах-партенрах Програми ООН із відновлення та розбудови миру,  ще додатково обговорюють тему «Стан та ефективність молодіжних діалогових просторів». Які ж результати? Що думає про це сама молодь? Деякі результати цього невеличкого дослідження наведені далі по тексту.

Як звісно, заходи просвітницької кампанії «Лабораторія толерантності» (далі по тексту скорочено - Лаб) для представників активної молоді, представників молодіжних рад та громадських організацій, що працюють в сфері молодіжної політики, учнів старших класів закладів загальної середньої освіти, активістів культурних та освітніх закладів пілотних громад підтримує Програма ООН із відновлення та розбудови миру (UNRPP).

До ситуації з вірусом, такі Лабораторії встигли провести в деяких населених пунктах та про що ми писали в новинах (нижче за посиланнями):

В м. Сєвєродонецьк:

http://ndo.lg.ua/news/413-prosvitnytska-kampaniya-laboratoriya-tolerantnosti-rozpochala-svoyu-robotu-v-luhanskiy-oblasti.html

В м. Щастя:

http://ndo.lg.ua/news/414-laboratoriya-tolerantnosti-vidvidala-misto-shchastya.html

В сел. Новоайдар:

http://ndo.lg.ua/news/417-laboratoriya-tolerantnosti-vidvidala-novoaydar.html

Заходи проходили в нових діалогових просторах за сприянням в їх організації на місцях інклюзивних радників та амбасадорів миру UNRPP, координаторів Робочих груп з громадської безпеки та соціальній згуртованості.

Мета Лабів - побудова миру шляхом донесення важливості інклюзивного і толерантного суспільства у запобіганні конфліктів, виховання толерантності, солідарності, діалогу та взаєморозуміння в молодіжному середовищі громад Луганської області. Популяризація досягнень напрямку роботи Програми ООН із відновлення та розбудови миру щодо соціальної єдності та роботи з молоддю.

Окрім того, що на цих заходах, їх учасники отримують інформацію, працюють над кейсами та тестами та усвідомлюють:

  • роль та важливість толерантності у побудові миру;
  • ознайомляться з питаннями інклюзії;
  • розбираються з тим, хто такі волонтери і як волонтерство сприяє розвитку толерантності та побудові інклюзивного суспільства на конкретних прикладах – історіях успіху (Фестивалю-конкурсу «Світ без обмежень»)
  • спростовують стереотипи щодо неповноцінного життя людей з інвалідністю та розуміють, що людина з інвалідністю може бути щасливою понад усе;
  • дізнаються про «особливі дерева» та важливість бути «зеленими» на досвіді роботи діалогової платформи-мультихабу «GreenLab»;
  • в ігровій формі знайомляться з Глобальними цілями сталого розвитку, пізнають поняття «стереотип», «гендер», у форматі фото-сушки ознайомляться з особливими історіями успіху та самореалізації людей з інвалідністю, за допомогою ігрової техніки «Ярлики» усвідомлюють поняття «різноманіття», за допомогою гри Mission 1.5 вивчають шляхи запобігання зміни клімату;

ще додатково вони обговорюють та проходять опитування на тему «Стан та ефективність молодіжних діалогових просторів».

Нижче ми наводимо поки деякі цікаві результати такого опитування в м. Сєвєродонецьк, м. Щастя та сел. Новоайдар Луганської області.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ під час заходу «Лабораторія толерантності» в м. Сєвєродонецьк.

В результаті опитування "Стан та ефективність молодіжних діалогових просторів" будо виявлено, що четверть молоді, (у даному опитуванні фокус-групою є студенти початкових курсів СНУ ім. В. Даля, вік: 17-18 років) ніколи не відвідує громадських заходів, інша частина відвідує дуже рідко, або час від часу (рис. 1).

Також  позитивним моментом виявилось те, що всі опитувані знають хто такий волонтер, проте лише четверта частина долучалась до волонтерської діяльності (рис.1.2).

З опитування було виявлено, що половина (!) з опитуваних молодих людей свій вільний час проводить вдома в той час коли інша половина зустрічається з однолітками для простого спілкування, чи організації спільного дозвілля (рис.1.3). Це вказує на низький рівень згуртованості серед молоді Сєвєродонецької громади.

Переважна більшість молоді, яка збирається для спільного проведення часу обирають місця публічного користування, такі як торгові центри, парки та кафе (рис.1.4). Це випливає зі специфіки захоплень опитуваних: книжки, спілкування, спорт та музика.

Молодь, яка віддала перевагу молодіжним діалоговим платформам та хабам полюбляє заводити нові знайомства, спілкуватися та ділитися ідеями, приймати участь, або організовувати активності зі своїми однодумцями.

Тому, можна зробити такий висновок, що з молоддю потрібно працювати. Деякі з них уже мають свій нетворкінг, вони приймають участь та займаються самореалізацією, деяким бракує інформації. Проте їх об’єднує одне – всі вони прагнуть до змін, та готові включатися заради створення сталого та мирного майбутнього.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ під час заходу «Лабораторія толерантності» в м. Щастя на тему "Стан та ефективність молодіжних діалогових просторів".

У даному опитуванні приймали учать учні закладів загальної середньої освіти, вік: 15-17 років.

В результаті цього опитування будо виявлено, що тільки четверть учнів, відвідує час від часу громадські заходи, великий відсоток відвідує дуже рідко, або й ніколи (рис. 1).

Дуже порадувало те, що всі опитувані знають хто такий волонтер, і великий відсоток учнів долучалась до волонтерської діяльності ( 67% ) (рис.1.2).

Відповіді на запитання «Де Ви зазвичай проводите свій вільний час?» виявились досить позитивними. Це вказує на досить непоганий рівень згуртованості серед учнів та молоді м. Щастя. (Рис. 1.3).

Як можна побачити на (рис. 1.4) 88% учнів збираються і проводять час у публічних місцях таких як: парки , або торгові центри. І тільки 4% віддають перевагу молодіжним діалоговим платформам та хабам. Через відсутність різноманітності платформ учні не можуть заводити корисні нові знайомства, спілкуватися та ділитися ідеями, приймати участь, або організовувати активності зі своїми однодумцями.

На заключення можна зробити такий висновок, що з молоддю потрібно працювати. Щоб вони стали соціально активними та представниками діючих молодіжних рад та громадських організацій, що працюють в сфері молодіжної політики, щоб більш системно змогли долучатися до волонтерства, культурної та громадської просвітницької діяльності.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ під час заходу «Лабораторія толерантності» в смт. Новоайдар тему "Стан та ефективність молодіжних діалогових просторів".

В результаті цього опитування будо виявлено, що всі представники Новоайдарської громади, (у даному опитані фокус-групою є школярі та викладачі Новоайдарської обласної санаторної школи, вік: 13-16 років, та від 30 і більше років відповідно) приймають участь у громадських заходах,що організовуються для жителів громади громадськими організаціями, міжнародними, або місцевою владою. Серед них час від часу такі заходи відвідує 33% опитуваних, інша частина відвідує дуже рідко – 67% (рис. 1).

З волонтерською діяльністю ситуація виявилася гіршою. Серед опитуваних на запитання «Чи знаєте Ви хто такий волонтер?» позитивно відреагували 100%, проте лише 29% хоча б раз у житті були волонтером, та / або займалися волонтерською діяльністю. (рис.1.2).

Також з опитування було виявлено, що половина (!) з опитуваних представників новоайдарської громади свій вільний час проводить вдома в той час коли інша частина зустрічається з однодумцями для спілкування, чи організації спільного дозвілля - 42%, або проводить час за своєю улюбленою справою, хоббі - 8% (рис.1.3). Це вказує на низький рівень згуртованості громади.

Переважна частина опитуваних, яка збирається для спільного проведення часу, обирають місця публічного користування, такі як парк, стадіон, будинок культури (клуб), бібліотеку, кафетерій або спорт майданчики – 74%, деякі дають перевагу шкільному простору (15%), решта наголошує на тім, що в їхньому місті таких місць немає(!) – 11% (рис.1.4).

Тому, робимо висновок, що громаді необхідний облаштований простір, де можна було б зібратися як молоді, так і дорослішим представникам громади для створення діалогу між ними, вирішення спільних питань та створення більш згуртованої та толерантної спільноти в м. Новоайдар.

Заходи «Лабораторія толерантності» організований в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за організаційної підтримки діалогової платформи GreenLab, ГС «Луганська обласна Асоціація організацій людей з інвалідністю», Консультативної ради з питань примирення та соціальної єдності Програми ООН із відновлення та розбудови миру та фінансової підтримки урядів Данії, Швеції та Швейцарії.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швеції, Швейцарії та Японії.

Як звісно, зараз робота Лабів переформовується в публічний вуличний формат.

Слідкуйте за інформацією щодо мандрівок Лабів та думок молоді щодо стану та ефективності молодіжних діалогових просторів в різних громадах Луганщини та Донеччини тут, на цьому ресурсі в розділі «Новини».

Яна Литовка,

Майя Берідзе,

тренерки «Лабораторія толерантності».

Читайте наші новини на телеграм каналі.

14:10
133
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!