Про діалоги щодо Індексу соціальної згуртованості та примирення (SCORE) в Луганській області

Про діалоги щодо Індексу соціальної згуртованості та примирення (SCORE) в Луганській області

Як звісно, в період з 25.06.2018 по 02.07.2018 в Луганській області за підтримки ПРООН відбуваються кластерні публічні діалоги для представлення широкому колу громадськості та влади різного рівня результатів вимірювання Індексу соціальної згуртованості та примирення (SCORE) в Луганській області. 28 червня заходи відбулись в м.Старобільськ та Чмирівській ОТГ.

Під час заходів, Ганна Борова – радник з питань примирення та соціальної єдності ПРООН, представила експертну групу і цілі та завдання таких заходів.

Роман Власенко, експерт з АРР, у втупній презентації розповів про те, що існує метотодіка дослідження Індексу згуртування та примирення SCORЕ, в яких країнах і навіщо таке дослідження відбувалося та ще зараз відбувається в Україні. Наголосив на тому, що дослідження є базою для прийняття рішень, лягає в основу політик органів влади всих рівнів – стратегій та програм. Наголосив , що є Цілі сталого розвитку тисячоліття, визнані ООН та всім Світом. Одна з яких №16 - "Мир та справедливість". Він зазначив: “Сьогодні ми в стані особливої ситуації, що склалася в Луганській області та на Сході України вцілому. Та нам як ніде треба впроваджувати підходи покращення до соціальної єдності та примирення”. Навів приклад, зазначивши, що соціальне згуртування та примирення є пріоритетом та це відображено в цілях областної Стратегії розвитку 2020, яка зараз реалізується, в тому числі й через такі заходи – дискусійні майданчики та діалоги.

Розповів про формати заходів, які буде використовувати команда експертов, що приїхала, Та про те, як буде побудована дискусія та робота фасилітаторів.

Сергій Мітрохін, нагадав про концепцію сталого розвитку. Про те, навіщо потрібні Цілі розвитку тисячоліття, навів приклади роботи ПРООН за різними напрямками та щодо "безпечного суспільства та соціальної єдності". Зробив акцент на термінології, навів приклади, коли один і той же термін розуміється по-різному в різних країнах. Нагадав присутнім, що іноді дуже важко спілкуватись із-за різного розуміння одних й тих же речей. Зупинився на поясненнях термінів "соціальна єдність та згуртованість".

І коли задав питання, як присутні розуміють термін "соціальна єдність", то всі почули різні відповіді: "Підтримка", "об'єднання", "загальна мета і загальний план" в єдиному ціле ","ніяк не війна ".

Експерт дав пояснення того, що вкладається в поняття "соціальна єдність" та що її Індекс.

При цьому задав питання: “Як Ви вважаєте, Ваші громади згуртовані!”

Відповіді були такими:

  • "У Марківці починається етап згуртування. Ми вчимося самі, ми багато чого не знаємо та вчимо молодь. Спочатку це були активісти, які приходили до нас на сбори, що танцюють а тепер приходять і нові, скромні люди, які хочуть внести свій внесок в добрі справи громади".
  • "Я приїхала до Старобільська, де давно не була. І побачила, що молодь стала чимось займатися, активніше, її бачу, що проводяться різні заходи за її участю".

“Як поміряти згуртованість?” - було задано питання до зали.

Відповіді, що пролуналі:

  • "Якщо людей більше беруть участь у заходах, то громада більш згуртована" "Реалізовані проекти - показник згуртованості"
  • "Стратегію написали і промоніторили, що виконано і зрозуміли - ми згуртовані чи ні".

Експерти також розповіли, що саме трансформація суспільства досліджується завдяки таким дослідженням, як SCORE. Та що це інтегральний показник, який включає в себе близько 80 компонентів, та який був адоптований для України, бо використовувася й в інших країнах, де були конфлікти. Зазначив, що з його допомогою можна поміряти і настрої суспільства, що живуть поруч з конфліктом і коли був порахований індекс для 5-ти Східних областей України, то всі ці дані можна подивитися і познайомитися з тим, які саме чинники та індикатори оцінки були використані.

Обговорили також й те, що можна зробити шляхом обговорень того, що відбувається в суспільстві та проводячі дискусії на тему “Що можна зробити для того, щоб показник соціальної єдності поліпшити”, у тому числі й в нашій Луганській області також.

Окремо приділили увагу тому, що цікаво молоді та дітям, на скільки вони згуртовані та на скільки побудований діалог молоді зі старшим поколінням. Навели приклади, що коли не комфортно, молода людина вирішує шукати кращого і виїхати, з цим пов'язаний і відтік молоді. Тому, завдання для всіх - згуртувати і відбудувати діалог між поколіннями так, щоб людина сама була у центрі та віддчували свою значимість та важливість для суспільства, щоб її думку враховували, а значить і сприйняття громади і застосування досвіду людини в громаді було б краще, особливо щодо розвитку кожної окремої громади.

“Ви толерантні?” – було запитання до присутніх.

Відповідь була однозначна: "По різному".

Тут під час дискусії була затронута тема прав людини, вибору, у тому числі й релігії. Згадали приклади відношення до афроамереканців в громадах: “Так відношення добре. Але, от коли дочка збирається за нього заміж – це вже інше”. Навели ситуації з прикладами забезпечення права дітей дорослими (надання дорослими дітям відповідного простору для спілкування, занять, отримання освіти та ін.)

Із зали пролунало питання: “Чому слово "булінг" вводиться в суспільство, чтому не сказати простіше?. Чи не можна користуватися більш зрозумілим всім терміном?”. У відповідь, Андрій Жидков, член експертної групи, пояснив, що є поняття об'єктивності - складне поняття, і іноді простий термін не доказує комплексність дій і з'являється більш складне поняття слова. Після пояснень всі погодились та порозумілися.

Обговорили питання: “Що може позитивно або негативно впливати на згуртування?”. Навіть якщо є бар, дитячий майданчик – чи будуть збиратися матусі, молодь, якщо немає в громаді даже цих майданчиків, то як вони і де будуть збиратися і спілкуватися ? Після обговорень, зробили загальний висновок: там де немає місця для зборів - рівень згуртування нижче. Якщо люди зібралися і вирішили якусь проблему, то всі стають більш згуртованими.

Розлянули приклад з пляжем: є занедбаний пляж та обов’язково з'являється людина, яка почнає бігати та говорити про цю проблему, пропонує зробити пляж, потім йде етап - давайте приєднаємось до ідей і зробимо пляж (етап мобілізації), потім лди збираються та самий найвищій етап - йде розвиток.

Обговорили “Хто згуртовані більше? Чоловіки або жінки?”. По Луганській області - однаковий Індекс. За віком - у людей є вміння почути, слухати, може усталість життєва впливає на це, та інше що - не працюючі люди у віці понад згуртовані за всих. Щодо освіти, пожартували щодо Непалу - чим вище освіта, то тим менше срівень згуртування та, ті хто має професійно-техничну освіту – більше згуртовані, як показав Індекс.

Визначились з тим, навіщо ПРООН займається питаннямв згуртованості.

Визначились, що для:

  • підвищення рівняя демократичного управління, щоб рішення приймались колегіально та якомога більшою кількістю людей (з їх залученням до обговорень);
  • зменшення розколів в суспільстві, більше коммунікацій та спілкування веде до більшого порозуміння, для більшого розуміння різніх цінностей, культури, щоб кожен відчував відповідальність за ті чи інші зміни, що відбуваються;
  • того, щоб разом вирішувати проблеми, розвивати почуття співпричетності та відчуття “плеча ближнього” та “потрібності комусь”.

На що впливає соціальна згуртованість? Групи згуртовані більше показують високі результати у всьому, зростає якість життя. Для молоді - це через діалог є моживість підключитися до прийняття рішень і згенерувати більш нові та якісні рішення.

Жидков Андрій – розповів про конфлікти, як вони відбувалися і трасформовувались в різних державах та суспілствах. Експрет зазначив, що Індекс SCORE дозволяє оцінити динаміку і трансформацію. Навів приклади з грузино-осетинським конфліктом (бо приблизно по территорії - це территорія, як Лутугинського району Луганської області, наприклад). Навів приклади аналізу деяких цифр. “Територія Японії – це приблизно 2.5 процентів від території Росії. 50 відсотків землі Японії – це землі не придатні для проживання. І ось конфлікти, в не залежності від сусідів, де один сусід кричить через все сусіднє село іншому, щоб той почув його. Або у великій скупченісті, один сусід шепче іншому - конфлікти завжди і скрізь є. Боротися з причинами конфлікту? Все пов’язано, бо причина буває незначна, а людей вбивають, звідси – “кривава пам'ять”, так наприклад в “религійних конфліктах. Приклад з Трійцею - два пальця або три ?! Та вже розкол дуже величезний між двома релігіями. А як тільки проливається кров - запам'ятовування йде на покоління. Приклад революції, Великої вітчизняної війни та інших говорить, що люди через покоління запам'ятали, зберегли в пам'яті, намагаються помститися”.

Говорили про те, як вирішуються конфлікти.

Швидких способів немає. Не можна швидко забути, особливо якщо в когось родичі загинули, або хтось в родині постраждав. Немає безвихідних ситуацій, людство переживає конфлікти, миряться народи, переступають через біль. Кого ми найбільше не любимо – частише – сусідів и сами близьки люди теж наносять самі важки травми які ми переварюємо. Зачіпили тему Кіпра, який був то турецьким то грецьким то навпаки. Але за цей час сформувалася особлива “кіпрська культура”. Порівняли з прикладом с. Співаківка, де половина села - “кацапи” та інша половина – “москалі”. “Одні - роблять “конусні” дахи та по-іншому будують хати, а другі - хліб погано печуть. Але вже немає аж ні одної родини, де вже б не породичался. А знайти відмінності і посваритися дуже легко”.

Зробили висновок, що конфлікт там, де не можуть толерантно домовитися і перейшли межу “етичних відносин порозуміння”. Минуло багато років, Кіпр розділився, але людей загальне бажання - аби не стріляли, а примирення все рівно немає.

«Заборонити політикам говорити на телебаченні взагалі про різниці» - пропозиція пролунала із зали.

Далі, експерт Наталя Макарова, пофасілітувала спеціальну вправу, де кожний з присутніх висловився та запропонував свій внесок та у вигляді окремої проектної ідеї на тему “Що можно зробити для покращення соціальної єдності”.

Після закінчення команда еспертів відправилась до Чмирівської ОТГ, де провела аналогічну дискусію та елементами більш детального аналізу за допомогою інфструменту “фокус-група”.

За результатами заходів буде підготовлено відповідний Звіт, що буде підставою для розробки та впровадження нових ідей та проектів в громадах області, у тому числі й за підтримки ПРООН, в результаті імплементації яких очікується в майбутньому підвищення значення індексу SCORE при наступних оцінках.

Аналогічні кластерні публічні діалоги та фокус-групи вже відбулись в Новоайдарі, Золотому, Сватовому, Нижні Дуванці.

2.07.2018 всі бажаючі можуть відвідати кластерний діалог в м. Сєвєродонецьк (зала Ресурсного Центру Сталого Розвитку СНУ ім. Володимира Даля (пр. Центральний буд. 59-А, ауд. 509-А, початок о 10.00). Запрошуються всі не байдужі особи з м. Сєвєродонецьк, м. Рубіжне та м. Лисичанськ. Також запланована корема фокус-група в м. Щастя.

З результатами дослідження Індексу SCORE можно ознайомитись на спеціальному сайті тут:

http://www.scoreforpeace.org/uk/easternUkraine/2017-General%20population-1

Ініціатива впроваджується за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН), Проекту "Відновлення і примирення в охоплених конфліктом громадах України", який реалізується за підтримки Уряду Швеції і Швейцарської конфедерації. Погляди, думки, висновки та інша інформація, що представлені в цій публікації, не обов'язково відображають точку зору ПРООН, за винятком випадків, коли безпосередньо вказано, що ПРООН є автором тексту.


13:57
150
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!