Про що мріє молодь Донеччини та Луганщини в сучасних умовах.

Про що мріє молодь Донеччини та Луганщини в сучасних умовах.
Питання підтримки та розвитку молоді подовжує бути одним із пріоритетних для влади та громадськості різного рівня тому, існує багато різноманітних програмних документів, які розробляються та фінансуються органами влади.

Проводиться купа досліджень думки молоді з різноманітних питань та зокрема аналізувати відповідності місцевих молодіжних політик дослідженням на рівні громад допомагає дослідження індексу SCORE в Донецькій та Луганській областях. В цій статті робляться висновки, за підсумками роботи із молоддю у 2020 році. Та якими вони будуть у 2021-му - покаже час. А поки маємо нижче викладене.

Завдяки експериментам, що провадилися в 2020 році Консультативною радою з питань соціальної єдності при Програмі ООН із відновлення та розбудови миру, були проаналізовані питання адоптації цього інструменту в громадах, проведені фокус групові дослідження думки молоді з різноманітних питань, оцінено заходи інноваційного характеру, розроблені громадськими діячами та підтримані ПРООН для молоді (наприклад заходи формату лабораторії: толерантності, трансформації конфліктів, інновацій та інші), які свідчать про те, що:

  • молодь більш активна і має більш високий громадянський оптимізм, цей показник має тенденцію до зростання. Показник «Пасивна громадянська позиція» має тенденцію до зниження в Луганській області, а в Донецькій лишається без змін;
  • споживання молоддю інформації онлайн приблизно в двічі більше, ніж з традиційних медіа, притому що для громад в цілому ці показники приблизно рівні;
  • пандемія COVID-19 суттєво впливає на всі процеси роботи з молоддю;
  • аналіз місцевих деклараційних молодіжних політик показав, що вони повністю співпадають з документами, які використалися для аналізу освітніх політик та відображаються дуже ретельно в програмних документах органів влади, які присвячені розвитку спорту та культури в громаді, бо молодіж активно цікавиться і спортом і культурою.

Однак, слід зазначити, що отримати ширі відповіді на особисті чи складні питання від молоді можна тільки при їх високій довірі та бажанні самім розібратися в питаннях, які ним задають. Це практично щиро відбувається тільки під час проведення або за підсумками цікавих заходів та зустрічей відповідно до яких робимо висновок про наступне:

  • отримання достовірної інформації від молоді є головною проблемою при плануванні роботи з нею, в тому числі при підготовці молодіжної політики. Найчастіше молодь вважає, що програмні документи розробляються без їх участі, або взагалі не знає про існування таких документів та прописаних в них заходи;
  • в обговореннях виникає і проблема кругозору, який звужений через брак інформації, малий досвід подорожей. Виявилася досить висока залежність молоді від думки сторонніх людей;
  • окремо молодь згадує проблему благоустрою крізь призму впливу деструктивних елементів (там де немає елементів благоустрою (лавки, дитячі площадки, газони, тощо), бо вони будуть швидко зіпсовані);
  • спостерігається проблема визначення свого майбутнього. Це нормальний природній процес для молоді, але є потреба в допомозі при подоланні стресу, в якому перебуває молода людина (вибір майбутньої спеціальності, відносини з однолітками і батьками, рішення про переїзд, тощо). В громаді отримати психологічну допомогу в цьому питанні складно.
  • в громадах в молоді переважає думка, що ефективно розвиватися в громаді неможливо, або дуже складно. Дійсно, молоді особи відмічають, що мають уявлення про те, що після закінчення навчання молодій людині важко розвивати свої здібності, навчатися, проводити дозвілля в громаді через відсутність гуртків, клубів, курсів саме для дорослих, а не для школярів;
  • різна пасивність молоді. Є тотально пасивні особи, які просто не цікавляться нічим. А є такі, яким не подобається, або швидко набридає те, що пропонують в громаді для молоді. Як вирішити цю проблему учасники не знають самі. Головне – щоб було цікаво, але як цікаво та яким чином це організувати та створити, молоді люди відповіді не дають.

Зрозуміло, що є багато позитивних моментів, що полягають в наявності окремих центрів для розвитку, активність частини молоді (ти, хто знайшов себе саме в тих варіантах громадської діяльності, творчості, навчання, які представлені в громаді). Загалом молодь відкрита до спілкування, але не готова щось пропонувати сама. Є потреба в певному керівництві, наставництві, навчанні, інформуванні та взаємодії в цікавому форматі. Слід зазначити, що в сільській місцевості у молоді не має чіткого розуміння, як саме повинні працювати дорослі для них та різні молодіжні центри, але інтуїтивно вони відчувають що основними його задачами повинні бути розширення кругозору і надання різних варіантів для визначення свого майбутнього.

Дослідники стверджують, що в молодому віці основним завданням молоді є визначення свого подальшого життя, отримання життєвого досвіту і саме цьому вони зосереджені на цьому постійному процесі вибору і стресу від отримання нового досвіду. Цим пояснюється їх відстороненість і вдавана егоїстичність до того, що пропонують дорослі.

Слід зазначити, що представники влади різного рівня розуміють важливість молодіжних політик і намагаються «вкладатися» в молодь, але найбільшою проблемою є те, що ці вкладення потребують значних ресурсів та спеціалістів, яких часто немає в громадах. Тому, міжнародні організації та зокрема Програма ООН із відновлення та розбудови миру, намагаються впроваджують такі грантові конкурси, які дозволяють за рахунок донорських коштів показати та провести в громадах заходи інноваційного характеру, цікавого формату взаємодії і підвищення рівня громадянського та соціального активізму молоді, покращити рівень соціальної єдності молоді та дорослих, сприяють коригуванню старих місцевих молодіжних політик на новітні цікаві з заходами інноваційного формату, або створити нові умови для розробки принципово нових програмних документів, частиною яких стануть самі молоді особи та завдяки яким в громадах і з’являться із залученням самих молодих людей:

  • можливості розвитку себе та громади, підробітку, щоб оплатити своє дозвілля чи навчання;
  • затишні місця для відпочинку та дозвілля доступні всім мешканцям;
  • доступна (безоплатна) інфраструктура для молоді, зосереджена не тільки в школах, а і для сегменту молоді «після школи» (які зазвичай випадають з поля уваги дорослих);
  • відповідні аналітичні документи з ретельною сегментацію молоді, які забезпечать в програмних документах органів влади максимальне різноманіття заходів та інфраструктурних об’єктів;
  • постійні місця та джерела настрою, прагнення щодо вирішення проблем молоді, сучасні заходи та заклади, що будуть створювати атмосферу розуміння і довіри;
  • джерела активного інформування молоді про можливості для дозвілля та розвитку в громаді, використовуючи сучасні онлайн-інструменти та онлайн-канали;
  • місця, де створені умови, щоб молодь могла висловитися, прийняла участь в ухваленні рішень, відчула, що її чують, розуміють та вона впливає на рішення. Дієві молодіжні ради;
  • максимально активні центри організації обмінів, поїздок, надання можливостей для розширення кругозору;
  • стратегічні документи, в яких розвиток інфраструктури для молоді стане стратегічним завданням для кожної громади, та буде передбачати надання можливості заробітку в громаді саме для молоді, як зі створенням робочих місць на повний день, так і для забезпечення молоді, що навчається можливостями працевлаштування для підробітку на неповний робочий день.

Ми маємо ще цікаві дані за підсумками дослідження «Стан та ефективність молодіжних діалогових просторів», завдяки якому ми узагальнили відповіді учасників заходів інноваційного формату «Лабораторія толерантності» та «Лабораторія Амбасадорів миру «Трансформація конфліктів, які проводились протягом 2020 року за підтримки Програми ООН із відновлення та розбудови миру. Під час просвітницьких лабораторій здійснювалась дослідницька частина –опитування, яке носило фокус-груповий характер та в якому представники активної молоді, представники молодіжних рад та громадських організацій, що працюють в сфері молодіжної політики, учні старших класів, активісти культурних та освітніх закладів громад Донецької та Луганської областей відповідали на низку запитань, завдяки чому ми маємо дані, наведені нижче.

Загалом свої відповіді надали 401 респондентів, з яких 66 відсотків – з Донецької та 34 відсотки – з Луганської областей за гендерною складовою - 241 жінок та 152 чоловіки і 8 осіб, які вказали на «інший варіант».

У ході дослідження приділялась увага питанням участі молоді у громадських заходах (заходах, організованих для жителів громади громадськими організаціями, міжнародними, або місцевою владою). Загальний висновок зробити складно, бо показники активності молоді відрізняються в залежності від:

  • віку представників (вік учасників-респондентів – від 12 років);
  • місцевості громади (сільська/сещищна/міська) – варіюється за кількістю таких заходів у громаді;
  • на залученість молоді до громадських заходів також впливає напрям їх інтересів (від слухання музики у навушниках, читання улюблених книг, малювання до катання верхи, танців та організації уже власних правничих заходів у школі).

Але, такі дані можуть бути цікавими саме в розрізі кожного населеного пункту, де проводилась лабораторія та публікувалися дослідницькі дані, про що ми писали, наприклад тут:

http://ndo.lg.ua/places/news/484/303

http://ndo.lg.ua/places/news/484/433

http://ndo.lg.ua/places/news/484/434

http://ndo.lg.ua/places/news/484/435

http://ndo.lg.ua/places/news/484/436

http://ndo.lg.ua/places/news/484/437

http://ndo.lg.ua/places/news/484/467

http://ndo.lg.ua/places/news/484/549

http://ndo.lg.ua/places/news/484/586

Про те, як ставиться молодь до волонтерської діяльності та яка волонтерська активність молодих осіб, показано на діаграмі нижче. Слід зазначити, що серед опитаних учасників мали нагоду поволонтерити 32% респондентів.

А прикладами такої активності стала участь молоді в:

  • організації та проведенні різних заходів у їх громадах, або навчальних закладах;
  • розповсюдженні інфо-листівок та роздрукованої соціальної реклами;
  • допомозі людям «поважного» віку;
  • збір матеріальної допомоги для дитячих інтернатних закладів.

За результатами опитування більш простіше узагальнити перелік місць, де самі респонденти зазвичай проводять свій вільний час. Серед найбільш популярних - вдома та на просторах населених пунктів, тобто в парках, скверах, на площах, майданчиках, де-інде надворі, з друзями, або самотужки. Вдома ж представники молоді у вільний від навчання час допомагають батькам, після чого уже з «чистою совістю» беруться за власні уподобання: малювання, комп’ютерні ігри, 3д моделювання, соц. мережі, фото, серіали та інше. Інші у цей час відвідують тренування, чи то у спорт залі, чи то на спорт майданчиках, тренування з вокалу, танців, художні гуртки. Також є частка тих, хто у вільний час займається додатковим навчанням, серед прикладів, що наводили респонденти: семінари та тренінги по розвитку «софт скілз», підготовчі курси до ЗНО, мовні курси та інше. Решта респондентів – полюбляють відвідати публічні заклади: посидіти з друзями у кафе, зібратись на прем’єру нового фільму до кінотеатру, або ж просто потусуватись у розважальних центрах (за умови відсутності карантинних обмежень).

Разом з тим, респонденти надали перелік місць, де можна зібратися разом молодіжним групам, просто поспілкуватися, обговорити останні новини та просто провести час. Місця, які увійшли до рейтингу, (можливо десь більше, десь менше) однак користуються популярністю у кожній з громад.

До рейтингу найпопулярніших увійшли навіть такі об’єкти як занедбані недобудови, покинуті будівлі, перебування на території яких може бути небезпечним. А в цілому молодь збирається та проводить час надворі: у парках, скверах, на площі у центрі міста, або на майданчику біля школи чи на автобусній зупинці, якщо це у селі. За можливості, молоді люди залюбки відвідують кафе, кіно, розважальні заклади, якщо є. Відвідують і будинки культури, клуби творчості, бібліотеки.

Доволі невеликий відсоток молоді відвідує молодіжні простори. Така тенденція, можливо, пов’язана з карантинними обмеженнями, через які багато закладів було зачинено, а публічних заходів були просто скасовано.

Також, респондентам була надана можливість надати своє бачення комфортного та затишного діалогового простору для молоді, надати перелік чого там не вистачає, та що б вони придбали на свій вибір, щоб покращити такий простір. З рештою, потреби молоді, навіть не зважаючи на відмінність громад, виявилися подібними. Утотожнений перелік найяскравіших коментарів з анкет:

  • «Нічого.По-перше я рідко приймаю участь у цьому, по-друге, більша частина молоді є дурні невиховані люди які не цінують чужу працю або чужі гроші.Тому це безполезно і потрібно почати з освіти молоді у цьому плані».
  • «иногда, возможно, не хватает понимания людей, что нужно вести себя хорошо в таких местах. я имею в виду, не всегда адекватное поведение людей» .
  • «Немає місця для відпочинку, де підлітки можуть проводи свій час и знайомитись» .
  • «Не вистачає цих місць та інформації, що вони є і де саме» .
  • «нестача смітників, потрібно більш вільних місць для відпочинку, наукові семінари для молоді,розвиток у направлені розваг» .
  • «Сучасності та практичності» .
  • «Провести інтернет, додати місця для відпочинку»
  • «Сучасності та практичності» .
  • «Провести інтернет, додати місця для відпочинку» .
  • «купити будівельні матеріали щоб закрити вхід на будівельні майданчики або покинуті будівлі».

А ще анкета містила питання стосовно того, про що мріє сучасна молодь Східної України. Завдяки анонімним анкетам, вдалося дізнатися, що наша молодь мріє про різне. Багато хто мріє про подорожі, успіх у навчанні та в роботі. Також молоді люди бажають:

  • «Зробити місце (де вони проживають) краще».
  • «Моя заповітна мрія - щоб всі люди жили в мирі і злагоді».
  • «Щоб люди могли не боятися суспільства через свої уподобання, зокрема представники ЛГБТ+ спільноти, та викоренити дискримінацію за будь-якими ознаками».

Ми знаємо, що ефективне управління політиками на будь-якому рівні будь-то національний, або рівень громад, базується на конкретних даних та висновках, які лягатимуть в основу прийняття рішень, які ми бачимо у вигляді стратегічних та програмних документів. Міжнародна т громадська спільнота прикладає багато зусиль для того, щоб отримувати періодичні дані та зрізи щодо потреб тих, на кого розповсюджуватиметеся ці рішення з метою запровадження конкретних заходів для покращення ситуації в цілому. Маємо надію, що така робота буде ще більш системною та працюватиме «знизу до гори» та в зворотному напрямку тепер більш ефективно. Бо тепер в Україні розроблено Індекс оцінювання участі молодих людей у суспільному житті, що допоможе удосконалити молодіжну політику. Уперше за часів незалежності в Україні змінився підхід до оцінювання становища молоді. Відтепер на державному рівні будуть оцінювати, наскільки молодь відповідальна і спроможна впливати на життя країни, а не лише — чи забезпечена вона житловою площею і робочими місцями. Її активність можна виміряти завдяки простому, зрозумілому і об’єктивному інструменту — Індексу оцінювання участі молоді.

А на рівні громад завдяки Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFA), вже деякі запровадили використання на постійній основі такого інструменту, як Індекс Благополуччя Молоді. Який є зручним інструментом для моніторнигу та оцінки місцевих молодіжних політик, залучення самої молоді до діалогу з владою та у процеси прийняття рішень, можливістю показати себе та бути залученими до бізнес процесів.

Доречі, Фонд ООН у галузі народонаселення, Дитячій фонд Організації Об’єднаних Націй, Всесвітня організація охорони здоров’я та інші міжнародні агенції у своїй практичній роботі користуються специфічною розширеною класифікацією, що розрізняє поняття «молодь» і «молоді люди»: діти (0-17 років), молоді люди (10-24 роки), підлітки (10-19 років), молодь (15-24 роки). У Раді Європи та Європейському Союзі вікові межі для молоді визначені у 13-30 років.

В Україні, станом на грудень 2020 року, питання Молодіжної політики регламентується в Україні, Державною цільовою соціальною програмою «Молодь України» на 2016-2020 роки [1], низкою міжнародних зобов'язань та національних регуляторних документів щодо політики з питань молоді в Україні 2015-2020. Законом України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (Редакція від 09.08.2019)[2] впроваджує класифікацію у наступному значенні: молодь, молоді громадяни - громадяни України віком від 14 до 35 років; неповнолітні - громадяни віком до 18 років.

Як звісно, що в 1981 році країни-учасниці Організації Об’єднаних Націй запропонували статистичну класифікацію, яка визначає «молодь» та «молодих людей» як індивідів віком 15-24 роки включно. Це офіційне визначення наразі використовуються Секретаріатом ООН. І визначення молоді, як вікової групи 15-24 роки також закріплено низкою резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, присвячених розвитку молоді[3]. Отже, саме ця вікова категорія переважно використовується на глобальному рівні для забезпечення статистичної співставної при аналізі становища молоді та розробці рекомендацій щодо молодіжної політики.

Станом на січень 2020 року, відповідно до існуючої вікової класифікації, що затверджена Українським законодавством, в Україні проживає 11, 28 млн. молодих людей, які становлять 27% загального населення України.[1]

В Донецькій та Луганській областях, станом на 1 січня 2020 року, мешкає 1,52 млн людей віком від 14 до 35 років, тобто кожен 4 мешканець вказаних областей є молодою людиною.

Завдяки Консультативній раді радників з питань соціальної єдності, що працює при Програмі ООН із відновлення та розбудови миру, зібрано дані та створено базу “Національні та регіональні дослідження 2015 -2020 в сфері “Молодіжна політика”, що містить 95 дослідницьких продукти, з яких 20 - аналітичні напрацювання, 75 системних та вузькоспеціалізованих досліджень.

Але, які б дослідження не робилися та програми б не розроблялися, факт залишається фактом. Сьогоднішня українська молодь, що сьогодні живе в умовах пандемії COVID-19, семирічному конфлікті на Сході України, впровадженні реформи децентралізації та іншими політичними процесами (що внесли собою суттєві суспільно-політичні перетворення, переживає значні зміни в сталих життєвих орієнтирах, стилі життя, поведінці, звичках) - це рушійна сила, що не лише в майбутньому визначає пріоритети розвитку держави, а й вже сьогодні має стати активним учасником процесів її розвитку.

А сьогодні для зменшення негативних наслідків зазначених змін до роботи з українською молоддю долучились міжнародні агенції та партнери. Спільно розроблено програмні документи, що координують системну роботу з молоддю, дозволяють проводити дієві програми для позитивних змін.


Слід нагадати, що в Донецькій та Луганській областях працюють Консультативні ради з питань соціальної єдності при Програмі ООН із відновлення та розбудови миру, які займаються, у тому числі й аналізом місцевих політик, дослідницькими експериментами, вивченням громадської думки з тих чи інших питань, допомагають своїми рекомендаціями і владі, і міжнародним організаціям враховувати думку громадськості при впровадженні своїх програм та планів реалізації. 

Так наприклад, Андрій Жидков, Ксения Коренева, Галина Боженко, радники Консультативної ради радників з питань соціальної єдності Програми ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) на останньому засіданні таких рад, які відбулися як річні підсумкові 8 грудня 2020 року в форматі Зум, наводили аналітику щодо аналізу, молодіжної, освітньої, культурної та соціальної політики Луганщини та Донеччини за підсумками своїх дослідницьких експериментів, підтриманих та реалізованих завдяки UN RPP в 2020 році. Дані цих  експериментів ще будуть представлені широкому колу громадськості в 2021 році ще й тому, що виявлені деякі цікаві факти та дослідження слід не тільки досліджувати та обговорювати, ще необхідно вчитися їх грамотно використовувати при складанні відповідних державних політик, щоб ті були більш ефективні.

Текст підготовлено та надано Ганною Боровою, 

спеціалісткою з питань соціальної єдності Програми ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) за узагальненням даних досліджень та експериментів Програми - «Лабораторія толерантності», «Лабораторія Амбасадорів миру «Трансформація конфліктів» та «Адаптація місцевих політик до результатів індексу дослідження SCORE в Донецькій та Луганській областях за результатами досліджень в цільових громадах», 

які впроваджувалися завдяки членам Консультативної ради з питань соціальної єдності при UN RPP - Галиною Боженко, Ксенією Коереневою, Андрієм Жидковим та Яною Литовкою, при підтримки мережі Амбасадорів Миру UN RPP.

[2]Законом України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2998-12#Text

[3] Definition of yout https://www.un.org/esa/socdev/documents/youth/fact-sheets/youth-definition.pdf

Читайте наші новини на телеграм каналі.

15:00
315
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!