Усе в наших руках: протидія насильству та жорстокості

Усе в наших руках: протидія насильству та жорстокості

Вчителі більш детально з’ясували суть поняття насильства та тепер розвиватимуть знання про відповідальність своїх дій, вчинків, вміння брати приклад з хорошої поведінки людей, півчутливе ставлення до жертв насилля, навички надання і отримання допомоги.; знають як надати інформацію не тільки про те, як можна захистити себе, свою гідність і свої права, але і як розкрити питання нерозривної єдності прав і обов’язків, сформувати нетерпимість до проявів агресії.

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів. З такими проявами негативізму стикаються і діти, і дорослі. Спілкуючись більшість свого часу в середовищі, яке вважає таку атмосферу нормою, ми й самі в ній потопаємо…

Що ж говорити про дітей, які повністю наслідують наші моделі поведінки. Працюючи у школі 18 років, спостерігаючи за дітьми, я бачу їхню щирість та прагнення жити по-новому! Але у кого їм цьому навчитися? У нас – дорослих! Так і виникла думка про те, що дітям треба показати, що кожен і кожна коваль своєї долі. Так народилася тема проведення тренінгу : « Усе у наших руках: протидія насильству та жорстокості.» Почати вирішила з класних керівників, оскільки вони працюють з класними учнівськими колективами, як частинкою свого життя, пропускаючи усіх через своє серце.

Почали працювати, і всі ставилися до цього як до вимушеної дії, бо наразі – це дуже актуальна тема. Та вправа «2 яблука», яку я вирішила зробити наочною, всіх сколихнула! Спочатку були фрази: «Нічого страшного», «Воно буде ще смачнішим» і т.д. І тільки після того як ми розрізали і порівняли два яблука, те, що було побите і те, що ні, дорослі люди замовчали на мить.

«У мене мурахи по тілу!» сказала Новикова Діана. І атмосфера в актовій залі змінилася.

Ми пройшли тест на виявлення рівня агресивності (деякі класні керівники, просили ще чисті бланки, для того, щоб провести його з дітьми). Ми пропрацювали багато вправ. Є одна вправа, яка практично нам не вдалася (на мою думку) , але теоретично ми всі зрозуміли чому ми намагаємося обходити стороною людину, яка палає гнівом. Це вправа «Я у гніві», вчителі дуже намагалися, але передати емоції такого стану тут і зараз не змогли. Та вона мала інший ефект – КОМАНДОУТВОРЮЮЧИЙ!

Після вправи «Я зможу допомогти» Мохно Наталля сказала, що тільки зараз зрозуміла, що кожна з ситуацій, що ми розібрали, є повсякденною, а не рідкісною. І це дуже сумно.

Ільющенко Світлана сказала, що замислилася над питанням чому діти – мішені не звертаються за допомогою, навіть більше чим над тим, чому спостерігачі не втручаються. І, навіть запитає думку своєї доньки, щоб подивитися на це питання не з боку дорослої людини.

Чеботарьова Маргарита на вправу «Скріпочка» сказала: «Я думала, що вона повинна зламатися, а мені цього так не хотілося. І тому я майже її не змінювала та все одно повернути в попередній стан ідентично не змогла. Мені здається, що це про мене. Я нікому не дозволю себе ламати, а виявляється мене і не ламають. А просто так впливають, начебто проходячи мимо»

Багатьом сподобалися вправи «Інтонація», «Сонце сяє тим, хто», «Мета». Тищенко Наталія сказала, що піде додому доповнювати свій перший урок! Це приємно!

І неформальним девізом нашого тренінгу стала вправа «Все в твоїх руках». Усі наші метелики будуть пурхати, надихаючі нас.

Кожна і один кожен пішов до дому із сердечком зі своїм ім’ям, теплими побажаннями до навчального року та новими інструментами для роботи. А я зморена та щаслива, від великого діла, яке ми зробили, пішла займатися робочими справами. Та після смак продовжився вже ввечері, коли наші учасники тренінгу почали писати подяки та запити на майбутнє!!! (Звичайно що не всі, але!!!) Воно того варте! Я точно знаю!

Ось так, вище мова оригіналу, описала свою Історію, свого заходу, Амбасадорка Миру UN RPP Давідова Олена з міста Костянтинівка, що на Донеччини.

Нагадуємо, що прийшов час і навчені за спецпрограмою Амбасадори проводять свої локальні заходи.

Вище, опис тренінгу «Усе в наших руках: протидія насильству та жорстокості»

Треніг пройшов 30 серпня 2019 року, а місце проведення - Костянтинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Костянтинівської міської ради Донецької області. Учасниками заходу були 25 осіб з числа класних керівників навчального закладу. В результаті тренінгу тепер його учасники знають детальніше про те, що таке булінг; розпізнають булінг, насилля і дружні піддражнювання; вміють розробляти стратегії подолання жорстокості; демонструють емпатію до жертв насилля, уміння припиняти булінг та звертатися по допомогу; знають джерела допомоги жертвам булінгу.

Вчителі більш детально з’ясували суть поняття насильства та тепер розвиватимуть знання про відповідальність своїх дій, вчинків, вміння брати приклад з хорошої поведінки людей, півчутливе ставлення до жертв насилля, навички надання і отримання допомоги.; знають як надати інформацію не тільки про те, як можна захистити себе, свою гідність і свої права, але і як розкрити питання нерозривної єдності прав і обов’язків, сформувати нетерпимість до проявів агресії.

Захід проведено в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швеції та Швейцарії.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують одинадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції, Швейцарії та Японії.

20:55
199
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!