​Стан та перспективи розвитку системи надання соціальних та реабілітаційних послуг в Україні

 Публікуємо основні моменти, зазначені пані Світланою у виступі на Форумі, які стосуються багатьох аспектів та потреб щодо організації більш ефективної роботи державних установ в даній сфері.  

Моніторинг та аналіз  

За ініціативи Уповноваженого був проведений моніторинг дотримання прав людини на реабілітацію в сфері охорони здоров’я та соціального захисту населення. Було здійснено 11 моніторингових візитів до органів місцевого самоврядування в різних регіонах України, відвідано 8 реабілітаційних закладів соціальної сфери та 11 закладів охорони здоров’я. За результатами моніторингу встановлено низку проблемних питань.  

Проблеми сьогодення

1. Відсутність місцевих цільових програм: відсутність цільових програм розвитку системи реабілітації на місцевому рівні є суттєвою проблемою.
2. Розрізненість політики: політика щодо надання реабілітаційних послуг у сфері охорони здоров’я та соціального захисту є розрізненою, що ускладнює надання комплексних послуг. 
3. Недостатнє визначення потреб: не здійснюється визначення потенційної потреби у реабілітаційних послугах для прийняття управлінських рішень.  

Законодавчі рамки, військові виклики та соціальні послуги  

Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» передбачає, що реабілітаційні послуги мають надаватися комплексно. Це включає медичні та соціальні реабілітаційні послуги, такі як трудова, професійна та соціальна реабілітація. Однак, місцева політика часто орієнтована на фінансову спроможність громад, а не на реальні потреби населення.Військові дії призвели до збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які потребують соціальних послуг. Активні міграційні процеси змушують проводити системний облік таких громадян для визначення їхніх потреб. Не всі громади мають можливість самостійно вирішувати ці питання, що потребує державної підтримки.  

Підтримка та фінансування, співпраця державних установ  

Постанова Уряду від 07.07.2022 № 784 визначає порядок компенсації державою окремих витрат на соціальні послуги під час воєнного стану. Проте, наскільки цей варіант фінансової підтримки вирішує проблеми громад, ще потребує обговорення з представниками місцевих органів влади.Офіс Уповноваженого тісно співпрацює з законодавчою та виконавчою владою України для того, щоб закони, які стосуються прав людей, були справедливими і вирішували проблеми та виклики, спричинені війною. Всі рекомендації щодо проблемних питань у сфері захисту прав людини на реабілітацію та отримання соціальних послуг будуть розглянуті та спільно з компетентними органами будуть напрацьовані варіанти їх вирішення.  

Висновки та рекомендації озвучені на Форумі  

Для забезпечення гідного життя людей з порушеннями функціональності необхідно: 

1. Розробити та впровадити місцеві цільові програми розвитку реабілітаційних послуг. 
2. Забезпечити комплексність надання реабілітаційних та соціальних послуг. 
3. Проводити системний облік потреб населення у соціальних послугах. 
4. Розширити спектр соціальних послуг відповідно до потреб вразливих категорій населення. 
5. Забезпечити фінансову підтримку з боку держави для вирішення місцевих проблем. 

Так як забезпечення комплексних соціальних та реабілітаційних послуг є важливим аспектом розвитку суспільства. Спільні зусилля державних органів, місцевих громад та міжнародних партнерів сприятимуть поверненню людей до звичного життя та їх інтеграції в суспільство.  

Також пані Світлана зауважила на деяких моментах, відмічених в своєму виступі і на національному круглому столі «Ефективна Реабілітація у Сфері Охорони Здоров'я», в якому вона брала участь онлайн 17 травня 2024 року від Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 

Так, було зазначено, що:  

1. Зростання чисельності постраждалих продовжує зростати.  Агресивні дії Російської Федерації призвели до збільшення кількості осіб, постраждалих внаслідок війни. Їх повернення до звичайного життя є одним із стратегічних завдань України.  
2. Парламентський контроль необхіден та відбувається. Дмитро Лубінець здійснює постійний парламентський контроль за додержанням прав на реабілітацію. У 2023 році було проведено 14 моніторингів у 9 областях України, відвідано 10 реабілітаційних закладів соціальної сфери та 13 закладів охорони здоров'я. 
3. Комплексний підхід ще необхідно забезпечувати на всіх рівнях.  Бо він потрібен для ефективної реабілітації та повинен включати як медичні, так і соціальні реабілітаційні послуги.  
4. Проблеми реабілітаційних закладів існують і їх необхідно продовжувати вирішувати.  Багато реабілітаційних закладів змінюють напрям діяльності з соціальної на медичну реабілітацію через фінансову вигоду, що створює ризики припинення надання комплексних послуг.  
5. Місцеві політики слід продовжувати формувати та робити ефективними існуючі.   Необхідно сформувати місцеву політику таким чином, щоб вона враховувала потреби громадян в отриманні реабілітаційних послуг, а не лише базувалася на основі існуючих фінансових можливостей громад та іноді і не точної статистики даних по постраждалим на місцях.  
6. Ключовими питаннями для місцевих органів влади залишаються: 

• визначення потреб осіб з інвалідністю у реабілітаційних послугах. 
• створення мережі реабілітаційних закладів. 
• підготовка та підвищення кваліфікації кадрів. 
• забезпечення належного доступу до інформації про реабілітаційні послуги.
• доступ до Централізованого банку даних з проблем інвалідності.  

7. Потреба у реформуванні існує і треба додаткові вкладення в цю сферу. Ні для кого не секрет, що сфера надання комплексної реабілітації в Україні потребує реформування, а заклади реабілітації – додаткової фінансової підтримки.   

8.  Всі питання потребують постійного висвітлення. Так, у щорічній доповіді Уповноваженого детально описано питання реабілітації.  

9.  Реабілітація цивільних заручників потребує особливої уваги. Вкрай важливим є проведення реабілітаційних заходів для звільнених цивільних заручників. І вже є затверджений порядок проведення відновлювальних заходів для осіб, які перебували в полоні.  

10.  Необхідні подальші конкретні кроки на рівні державних національних відомств та різних устав. МОЗ, Мінсоцполітики та інші відповідальні органи мають розробити нормативно-правові акти для реалізації відновлювальних заходів.   

11.  Моніторинг виконання планів, заходів програм, доручень та інших документів повинен постійно здійснюватися. 

Так, наприклад, як було зазначено, в червні буде Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснено моніторинг виконання положення щодо відновлювальних заходів.   

Всі зазначені вище тези під час Форуму дозволили його учасникам зрозуміти всі ключові аспекти, спрямовані на забезпечення комплексної реабілітації та соціальних послуг для постраждалих внаслідок війни, та впевнитися, що визначена необхідність реформування цієї сфери і в подальшому буде підтримуватися на всіх рівнях державного управління. 

__________________________________________________  

Підготовлено за матеріалами Форуму «Світ без обмежень», що проходив 15-17 травня 2024 року в рамках реалізації проекту проєкту «Адвокати покращення соціальних послуг в умовах воєнного стану для постраждалих та громад Львівської та Закарпатської областей» Громадської організації«Жінки та діти з інвалідністю Північного Донбасу» та що став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». 

Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.