Імунітет до іллюзій: на Донеччині та Луганщині шукали відповідне рішення

Імунітет до іллюзій: на Донеччині та Луганщині шукали відповідне рішення
17 грудня відбувся IX Форум розвитку громадянського суспільства, організатором якого традиційно є ІСАР Єднання.

17 грудня відбувся IX Форум розвитку громадянського суспільства, організатором якого традиційно є ІСАР Єднання. У цьому році через карантинні обмеження масштабний захід проходив у новому зручному та цікавому форматі - форматі Телемарафону, який об’єднав 24 області та Крим. Головною інновацією заходу стало проведення регіональних заходів. Вперше в рамках Форуму працював регіональний майданчик Сходу у форматі «онлайн + офлайн», об‘єднавши однодумців Донецької та Луганської областей. Локальні партнери Форуму - громадська організація “Точка доступу” - надихнулась ідеєю нового формату події та залучила партнерів з, Краматорська, Дружківки, Сєвєродонецька та Вугледара до організації регіонального телемарафону.

Краматорськ

У Краматорську захід розпочався вітальним словом Анастасії Прокопенко, виконавчої директорки ГО «Точка доступу» (м.Краматорськ). Вона ознайомила учасників та учасниць з порядком денним, наголосила на важливості згуртованості та співпраці між громадськістю та владою для подолання викликів, що постали сьогодні перед суспільством.

1«Ми вже бачимо позитивні результати такої співпраці, намагаємось далі посилювати та підтримувати такі ініціативи». Після привітання вона відкрила першу панельну дискусію «Стратегія розвитку громадянського суспільства. Досягнення, труднощі, перспективи», - підкреслила Анастасія Прокопенко. До участі у дискусії було запрошено національних консультантів ПРООН із мобілізації громад, представників органів місцевого самоврядування та керівних органів громадських рад Донецької обласної державної адміністрації, а також міста Краматорськ. Дискусія була присвячена доданню викликів сьогодення, специфіці роботи громадських організацій у Донецькій області, де в окремих громадах впроваджуються військово-цивільні адміністрації, а також пошуку рішень щодо підвищення громадської активності.

Ольга Присяжнюк, заступниця начальника відділу комунікації з громадськістю управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Донецької обласної державної адміністрації детальніше зупинилася на темі інструментів локальної демократії. Вона зазначила: «На жаль, людям зараз не вистачає живого спілкування, обміну практиками. Але ми розуміємо, що треба підтримувати громадськість. Так, дієвим інструментом локальної демократії, окрім бюджету участі, є конкурс з фінансової підтримки громадських проєктів, особливо ініціатив соціального напрямку. На даний час з’явилось багато громадських організацій, що опікуються питаннями ВПО, учасників АТО, а також ветеранські організації, які також подаються з громадськими проєктами». Вона розповіла про проєкти, які можуть бути подані на розгляд та підтримані, - це і пам’ятні заходи, фестивалі, тощо. «Важливо, щоб громадськість приймала активну участь у житті громади. Тому ми пропонуємо, щоб на локальному рівні приймали бюджет участі. Є громади, які з 2017 року проводять такі конкурси. У 2020 до проведення конкурсу доєдналися Сіверська та Новогродівська громада, Олександрівська ОТГ. Гарний приклад був у Маріуполі та Бахмуті, які також вперше провели конкурс та подивилися на проблеми у громаді глибше. В результаті було створено бібліотеку для людей з вадами зору, тобто задіяні вже більш соціальні напрямки у створенні ініціатив та проєктів».

2

Тетяна Сила, національна консультантка ПРООН із мобілізації громад, презентувала результати реалізації програми робочих груп з безпеки та соціальної згуртованості, що наразі працюють у громадах. Вона сфокусувалась на темі «Мобілізація громад як подорож у просторі змін. Будуємо діалог і партнерство», а також детально розповіла про практику мобілізації громад, шляхи залучення громадян до участі у житті громади, партнерство, активність та отримані результати. «Робочі групи із громадської безпеки і соціальної згуртованості - це той інструмент, який ми використовуємо в процесі мобілізації громад. Власне, для нас робоча група має бути представлена обов'язково владою, обов'язково громадським сектором. Ми працюємо над тим, щоб більше і більше був чутний голос вразливих груп у громаді, яким потрібно більше підтримки. Всі ті активності, які ми плануємо у громаді, ми розгортаємо навколо робочої групи, це і профіль громади, і бюджети участі, і моніторинг бюджетів, і дослідження та аналіз проблем і ресурсів, і залучення бізнесу», – зазначила Тетяна Сила. Вона також відмітила, що у питанні «Як побудувати діалог з владою?» головним є довіра, і результати досліджень, що було проведене у 2019 році, показують поступове зростання довіри до інституції.

Ірина Степанова, заступник голови громадської ради при Донецькій обласній державній адміністрації розповіла про діяльність консультативно-дорадчого органу та зазначила: «Ми бачимо, що українське суспільство дуже сильно активізувалося та згуртувалося, та стало на захист своїх державних інтересів, коли почався конфлікт. Зараз наступний виклик - це ковід. Наприклад, у 2019 році на участь у загальних зборах громадської ради у нас подавались 94 організації. Це дуже гарний показник того, що громадянське суспільство хоче приймати участь в організації державної політики, що є основним завданням для створених громадських рад. У цьому році ми опинились серед таких викликів, яких ще в Україні і в світі не було. Тому ми за підтримки управління написали листа до секретаря Кабінету міністрів, для того щоб отримати роз’яснення, що нам робити з двох питань: по-перше, це громадські ради тих районів, які зараз розформовані, як коригувати роботу таких громадських рад у правовому полі. А також, питання, як нам діяти у тих громадах, де створені військово-цивільні адміністрації, бо для них не передбачено такий консультативно-дорадчій орган як громадська рада».

Світлана Чепелєва, заступник голови Краматорської міської громадської ради, під час дискусії розповіла про роботу і успіхи консультативно-дорадчого органу, нещодавно створену у Краматорську батьківську раду, а також особливо зазначила, що дуже важливо навчитись працювати на упередження. «Мета створення батьківської ради у Краматорську - знаходити проблеми та допомагати їх виправляти. Це і якість харчування у навчальних закладах, якість освіти офлайн та онлайн. Для того щоб на ці питання впливати, дійсно необхідно проводити моніторинг».

У підсумку дискусійної панелі спікери підкреслили, що є вже цікаві ідеї і плани на майбутнє, бачення подальшого розвитку. Дуже важливо мати спільні цілі, довіру та вміти будувати діалог.

Вугледар

Унікальний формат, у якому проходив цьогорічний Форум, здобув прихильність як у гостей, так і в організаторів нашого локального заходу. Він дозволив відчути об’єднання всієї країни, стати частиною великого, залишаючись при цьому майже у себе вдома, обговорювати все почуте паралельно із виступами спікерів. Майданчиком для регіональної події на сході Донецької області слугував офіс Агенції розвитку Вугледара. Офлайн були присутні представники\ці різних сфер зайнятості та вікових категорій. На майстер-класі, який провела Тетяна Сігаєва, консультантка ПРООН із розробки освітніх ігор, менеджерка з організаційного розвитку Агенції Розвитку Вугледара, тренерка, фасилітаторка, було представлено ігрофікацію, як приклад захоплюючих механік для досягнень серйозних результатів.

3

«Гра - це не просто пізнавальний процес. Це задоволення від отримання інформації», – відмітила Тетяна Сігаєва.

Учасники та учасниці отримали повну інформацію про саме поняття ігрофікації та її трьох китів, переваги ігрових технік, чому ігри є ефективними, чому взагалі людям подобається грати і важливо дорослим це робити, які можливості надає використання ігрових елементів, чого не зможе дати ця техніка, які проблеми вирішує ігрофікація, як вона сприяє отриманню інформації людиною та розвитку організацій. Також було продемонстровано успішні та неуспішні приклади використання ігрофікації, у яких сферах вводять ігротехніки, де у буденному житті всі стикаються із результатами роботи ігрофікаторів. В результаті майстер-класу присутні дізнались про інструменти ігрофікації, різницю між грою та ігрофікованою системою, взаємозв’язок між ігротехніками та мотивацією і, найголовніше, як впроваджувати ці техніки у реальному житті та досягати цілей.

Сєвєродонецьк

На локальному майданчику партнерів у Сєвєродонецьку Олена Ніжельська, голова ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» провела для учасників та учасниць заходу цікавий майстер- клас «Вакцина від фейків з доведеним ефектом. Протидія пандемії брехні». У розповіді про подачу інформації вона зазначила, що варто уникати у своїй речі слів-маркерів на кшталт «вірус-убивця», «смертельний вірус», що збільшують в інформаційному просторі питому масу негативу. Це, в свою чергу, призводить до поширення панічних настроїв та зменшенню рівня довіри один до одного. «Здоровий глузд, інформаційна гігієна та солідарність – це основа раціонального споживання інформації в непрості часи інфодемії», – окремо відмітила Олена Ніжельська.

4

Наступна панельна дискусія, що відбулася на майданчику у Сєвєродонецьку, була присвячена темі «Стратегія розвитку громадянського суспільства. Досягнення, труднощі, перспективи». До розмови було запрошено представників ОМС, представників громадської ради, громадських активістів, які розповіли про особливості розвитку громадянського суспільства у Луганській області, складнощі побудови діалогу представників НГО та влади.

Юлія Чехута, представниця ГО «Жінки Луганщини», звернула увагу на гендерний дисбаланс в розвитку громадянського суспільства Луганщини. У розмові вона підкреслила: «Жінки спроможні надати будь-якій проблемі обличчя. Можливо, ми висловлюємося більш емоційно, використовуючи не лише цифри та факти. Але саме це дозволяє подивитися на питання більш об’єктивно. Тому участь жінок є обов’язковою в суспільних процесах. Наш голос має бути почутим».

Андрій Зайцєв, заступник начальника Департаменту масових комунікацій Луганської обласної державної адміністрації, підкреслив: «У зв’язку з впровадженням реформи децентралізації, з посиленням органів місцевого самоврядування, комунікація з активними громадянами має бути зосереджена переважно на рівні територіальних громад. Тому і механізми локальної демократії доцільно розвивати саме на цьому рівні, а обласна державна адміністрація має здійснювати здебільше координаційні та моніторингові функції».

Юрій Ященко, екс-голова Громадської ради, активний громадянин міста Сєвєродонецьк, під час дискусії розповів про те, як у Сєвєродонецьку відбувається розвиток громадянського суспільства. Він окремо зауважив: «Коли рішення у місті приймається без комунікацій з громадськістю, я пригадую вислів «За нас без нас – то не для нас».

Олег Невениця, голова правління ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» щодо введення у Сєвєродонецьку військово-цивільної адміністрації, поділився враженнями щодо співпраці з владою: «Я не бачу особливого прогресу в стосунках влади та громадянського суспільства після введення ВЦА у місті. Громадські активісти та підприємці живуть своїм життям, а влада – своїм».

Анатолій Рижков, представник громадської ради при Луганській обласній адміністрації, підкреслив: «Громадські ради мали б стати інструментом реального впливу на прийняття рішень органами влади та місцевого самоврядування. Але є суттєва проблема – небажання з боку органів влади взаємодіяти з громадянськими активістами, які, на погляд чиновників, є занозою, яка заважає їм спокійно працювати. Тому ми впираємося в цей бар’єр, незважаючи на те, що в громадянському суспільстві є пропозиції, є конструктивні ідеї, і головне - є бажання діяти».

Ганна Павленко, урбаністка, спікерка від ГО «Нова Дружківка» у дискусії «Розвиток міського середовища та участь мешканців у плануванні розвитку громади» поділилась інформацією та досвідом, як розвивати міські середовища, залучаючи мешканців до цих процесів, а також що необхідно врахувати, аби така діяльність була цікавою, ефективною та корисною як неурядовим організаціям, так і громаді в цілому. «Публічні простори – не тільки площі та парки, це і вулиця, на якій ти живеш, і твій двір. І саме від тебе може залежати, наскільки він буде комфортній та сучасний. Кожен може стати тактичним урбаністом та реалізувати свій проєкт і тому є доказ - дитячий майданчик, який побудували мешканці Дружківки у своєму дворі», – зазначила Ганна Павленко.

6

IX Всеукраїнський Форум розвитку громадянського суспільства, що відбувся у цьому році у новому зручному та цікавому форматі, незважаючи на виклики сьогодення, доводить, що всім нам разом під силу перетворити обмеження на нові можливості! Нагода долучитися до масштабного заходу регіональним майданчикам є новою сходинкою на шляху до створення міцного громадянського суспільства, нових партнерств та побудови діалогу міх громадськістю і владою.

Теґи

Читайте наші новини на телеграм каналі.

22:35
32
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!