Завтра біля 70 дебатерів з’їдуться до Школи публічних дебатів за підтримки ПРООН

Завтра біля 70 дебатерів з’їдуться до Школи публічних дебатів за підтримки ПРООН

Завтра, 13 квітня до міста Сєвєродонецьк з’їздуться біля 70 осіб з різних громад Луганської та Донецької областей, які почнуть практику проведення дебатних турнірів та будуть змагатиметься за кращій дебатний виступ.

Як звісно, після першого триденного модулю Школи публічних дебатів (що відбувався 15-18 лютого про що ми писали раніше тут http://ndo.lg.ua/news/28-rozpochala-robotu-shkola-publichnykh-debativ-za-pidtrymky-prohramy-vidnovlennya-ta-rozbudovy-myru.html), 20 навчених дебатної майстерності осіб - учасників Школи з Луганської та Донецької областей повернулися в свої громади та заклади щоб зібрати команди молоді та підготувати їх до участі в другому модулі Школи – вже дводенному практикуму під назвою “Формування навичок аргументації та комунікації у молодих людей. Індекс SCOR та організація публічних дебатів щодо його результатів”.

З 70-ти учасників сформують команди та відбудеться публічний дебатний турнір за підсумками якого судді з числа організаторів визначать кращих дебатерів. Команди оберуть теми дебатів з числа показників, що мають відношення до виміру Індексу соціальної згуртованості на Сході України.

Детальніше про Індекс тут : http://use.scoreforpeace.org/ukr/?country=24 та тут: http://www.scoreforpeace.org/files/publication/pub_file/22/SchoolComponent_UKR.pdf

А саме:

1. Цей уряд підвищить рівень соціальної згуртованості
2. Цей уряд розробить план дій по примиренню населення
3. Цей уряд побудує мости

4. Цей уряд виховає толерантну молодь

5. Цей уряд побудує міжкультурні діалоги

6. Цей уряд підготує “амбасадорів” миру

7. Цей уряд змінить життя в громадах на краще

8. Цей уряд залучить молодь до громадянської активності

9. Цей уряд сформує культуру миру

10. Цей уряд налагодить діалоги

Буде обрано 6 тем на вибір команд та 4 теми - для відбіркових раундів, 2 теми - для полу фіналу та фіналу.

Дебати будуть проходити 14 квітня (та 15 квітня будуть підведені підсумки) за форматом парламентських дебатів британського формату. Цей формат було обрано саме тому, що він дозволяє вислухати думку кожного гравця, також доказує, що кожна думка, ідея має право на існування, передбачає розробку плану дій по вирішенню конкретної проблеми. Парламентські дебати — це регламентоване змагання пояснень, гумору та риторичних навичок в умовному Будинку Парламенту. Чотири команди, Два Уряду та Дві Опозиції, складаються із двох дебатерів кожна, та розглядають тему, запропоновану в Парламенті. Кожного раунду пропонується інша тема. Процес дебатів ведеться Спікером Парламенту, який також виконує обов'язки судді. В парламентських Дебатах робиться наголос на швидкому мисленні, логічній аргументації та аналізі, риторичних здібностях, що базуються на дослідженні та попередньо зібраних прикладах. В результаті проведення публічних дебатів у їх учасників буде підвищено рівень аргументації, публічного виступу, критичного мислення та вміння слухати та поважати іншу точку зору.

Організатори Школи: Програма відновлення та розбудови миру в рамках реалізації її Проекту «Відновлення врядування та примирення в охоплених конфліктом громадах України», що реалізується ПРООН в Україні за підтримки Швейцарської Конфедерації, Уряду Швеції за організаційної підтримки та ГО “Донецький дебатний центр”.

Детальніше про хід турніру ми будемо інформувати тут.

А зараз хочемо нагадати, що “соціальна згуртованість”, увагу до якої в цілому організатори хочуть привернути через такий захід та інші, дуже важлива в нашому суспільстві в теперішній час. Та нижче трошки про те, яким чином визначається сам термін.

Соціальна згуртованість – складне, багатопланове явище. У найбільш загальному його розумінні – це включеність і участь членів суспільства у політичному, економічному та культурному житті; це почуття солідарності і приналежності до суспільства, що засноване на ефективному використанні громадянських прав та інших надбань демократичного суспільства. В основі соціальної згуртованості суспільства – добробут абсолютної більшості громадян, гармонічні і стабільні відносини, мінімізація соціальної ізоляції та соціальної дезінтеграції.

До числа об'єктивних передумов становлення інституту соціальної згуртованості маємо віднести:

- підвищення рівня і якості життя населення у більшості країн. Незважаючи на перманентні кризові явища останніх років в динаміці прослідковується покращення показників, що характеризують матеріальний добробут населення;

- нова якість робочої сили, яка потребує та вимагає більш “соціалізованого” ставлення до свого буття;

- розвиток інститутів громадянського суспільства, які продукують більш цивілізовані суспільні відносини;

- посилення ролі міжнародно-правових норм у царині соціально-трудових відносин.

Водночас активізується дія цілого ряду чинників, що перешкоджають встановленню цивілізованих відносин у соціально-трудовій сфері та зростанню соціальної згуртованості суспільства.

До числа останніх слід віднести:

- стале поширення ліберальних концепцій у царині формування політики економічного і соціального розвитку;

- зростаюча індивідуалізація трудової поведінки та відносин у сфері праці як результат та наслідок підвищення гнучкості ринку праці;

- підвищення ролі транснаціональних корпорацій у формуванні політики на ринку праці та обмеження можливостей інститутів держави щодо незалежного впливу на соціально трудову сферу;

- зростаюча поляризація у рівнях доходів населення;

- формування суспільства споживання та суспільства “індивідів”, що сповідує споживацькі настрої та мотиви поведінки;

- деградація моральних цінностей та трудових установок громадян;

- нерозвиненість відносин, що мають віддзеркалювати демократичний устрій суспільства;

- зростання розбіжностей між проголошеними соціальними правами і практикою їх реалізації.

21:40
313
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!