В регіональних роздержавлених медіа погано висвітлюються соціально важливі проблеми

В регіональних роздержавлених медіа погано висвітлюються соціально важливі проблеми

У квітні 2019 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні (виконує міжнародна організація Iнтерньюз за фінансування USAID) здійснював моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їх сайтів у 8 регіонах України: Сумській, Полтавській, Херсонській, Чернігівській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській та Донецькій областях. Раніше ці області, окрім Донецької, не досліджувались експертами Інституту.

Моніторинг ставив на меті оцінити якість контенту, тематику та спосіб висвітлення передвиборчих перегонів в роботі реформованих місцевих ЗМІ.

У квітні 2019 року експертна група ІДПО обрала по 4 друкованих видання в кожному з восьми регіонів та їх онлайн версії, якщо такі існують. До вибірки увійшли переважно районні газети. Всього було оцінено 1482 матеріалів у друкованих медіа і 689 – в електронних версіях.

Висновки

Моніторинг ІДПО у квітні дає підстави стверджувати: в регіональних роздержавлених медіа погано висвітлюються соціально важливі проблеми, мало аналітики, глибини бачення проблем, пропозицій щодо їх вирішення. Роздержавлені місцеві медіа не шукають власне обличчя та свою нішу в інформаційному просторі регіонів. В експертів склалося враження, що журналісти працюють не виходячи з редакцій, не обізнані про справжні проблеми мешканців своїх регіонів й не намагаються бути корисними своїм аудиторіям.

Цілком очікуваними виявились результати щодо тем, що їх розміщували роздержавлені місцеві ЗМІ. Приділяючи більше уваги життю місцевої громади, соціальним проблемам, місцевому самоврядуванню, майже зовсім не висвітлюють політичні, наукові або міжнародні питання. Висвітлення життя громади можна назвати епізодичним. Також дуже мало матеріалів, які б дозволили читачам об’єктивно оцінити роботу місцевої влади: переважно одностороннє висвітлення в протокольному форматі. У виданнях багато передруків, що може свідчити або про нестачу персоналу, або про низьку продуктивність редакцій.

Роздержавлені медіа у вибірці мало уваги приділяють війні Росії проти України, Операції Об’єднаних Сил, реабілітації військових, поранених, проблемам родин загиблих та переселенців. Ці теми також майже відсутні на шпальтах ЗМІ Донецької і Луганської областей, які територіально наближені до лінії фронту й найбільше потерпають від військового конфлікту на сході країни.

Місцеві ЗМІ не нехтують заробляти на «джинсі». Цікаво, що відсоток замовних матеріалів в онлайн версіях видань в кілька раз перевищує відсоток «джинсових» матеріалів на шпальтах цих самих газет. У квітні найпопулярнішими персонами, в інтересах яких «джинсували» місцеві ЗМІ, були Петро Порошенко, Юлія Тимошенко Володимир Зеленський, Валентин Наливайченко, Мінюст на чолі з Павлом Петренком. На місцевому рівні - депутатка Сумської обласної ради Лілія Ричкіна та депутат Херсонської облради Павло Філіпчук.

Експерти зауважили, що у виборчий період місцеві ЗМІ здебільшого виконували роль статистів: публікації на виборчу тематику не надавали аналізу, експертних оцінок або результатів досліджень. Якщо ЗМІ працюватимуть в такому ж стилі під час парламентських перегонів, то виборець навряд отримає об’єктивне уявлення про кандидатів та партії.

Позитивним результатом моніторингу квітня є майже повна відсутність проросійських меседжів, пропаганди, фейків, які б загрожували інформаційній безпеці України.

Серед слабких сторін місцевих видань експерти назвали стиль «одного автора». Наприклад, у Слов’янській газеті «Вісті» (Донецька область) всі матеріали на першій шпальті випуску підписані одним іменем Григорія Кульбаки. Складається враження, що це газета – блог однієї людини. Оскільки один журналіст не здатен виробити велику кількість якісних матеріалів, то газета має одноманітні публікації й несе репутаційні ризики.

Друковані видання не позбулися «паркетності» після роздержавлення: саме прес-служби домінують як джерела інформації. Місцеві газети розміщують велику кількість протокольних матеріалів, які не марковані позначкою «на правах угоди», чим демонструють інформаційну залежність від прес-служб місцевої влади. Саме новини від місцевих очільників складають інформаційну картину дня місцевих медій. Користування іншими джерелами для збору інформації в більшості ЗМІ обмежене або відсутнє.

Можна стверджувати, що ставши незалежними місцеві ЗМІ залишились у тісній зв’язці з владою й всіляко демонструють свою готовність «інформаційно обслуговувати владу». Причини цього явища потрібно більше детально досліджувати. Серед можливих причин експерти ІДПО називають відсутність у керівників ЗМІ розуміння правил ведення медіа бізнесу, відсутність маркетингових стратегій у місцевих ЗМІ та вміння комунікувати з аудиторіями, нестача обігових коштів, малі й нерозвинуті місцеві ринки реклами. Як наслідок, місцеві органи влади залишаються основним рекламодавцем для районок, й, відповідно, можуть впливати на зміст й стиль місцевих видань.

Деталі - удоданих файлах (окремо газети та сайти).

http://idpo.org.ua/reports/2618-monitoring-report-april-2019.html

контактна особа: Світлана Єременко, виконавча директорка ІДПО, 050 470 11 59 

21:07
26
RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!