Результати хвилі опитування 2018 року Індексу соціальної згуртованості та примирення

Результати хвилі опитування 2018 року Індексу соціальної згуртованості та примирення

Стосунки між різними групами покращуються, але задоволеність якістю життя погіршується: результати Індексу соціальної згуртованості та примирення ООН для східної України

Київ, 12 грудня 2018 року – Результати хвилі опитування 2018 року Індексу соціальної згуртованості та примирення ООН для східної України (USE) було оприлюднено сьогодні, 12 грудня 2018 року, на сайті use.scoreforpeace.org. За даними індексу, стосунки між різними групами населення покращилися, але рівень задоволення якістю життя знизився у східній Україні.

Більше ніж 6000 мешканців східної України (Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської, та Харківської областей), у тому числі уздовж лінії зіткнення у Донецькій та Луганській областях, взяли участь в опитуванні, яке виконується трьома агентствами ООН в Україні – Програмою розвитку ООН (ПРООН), Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) і Міжнародною організацією з міграції (МОМ) – під загальним керівництвом Офісу Координатора системи ООН та за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Результати цього дослідження надають унікальне розуміння стану соціальної згуртованості в регіоні, а також визначають висхідні точки для заходів, які можуть відновити та посилити соціальну згуртованість для підтримки зусиль, спрямованих на відновлення регіону, та розбудови фундаменту для мирної та заможної України.

Основні тенденції у 2017-2018 роках

Порівняно з 2017 роком респонденти у п’яти областях східної України все більше й більше підтримують мирне вирішення конфлікту та демонструють вищу готовність до участі у діалозі з різноманітними групами у суспільстві, зокрема з мешканцями непідконтрольних уряду територій у Донецькій та Луганській областях. Рівень довіри центральним органам влади підвищився у всіх п’ятьох областях, але залишається суттєво нижчим, ніж рівень довіри місцевим органам влади. Однак, у той самий час, погіршився показник відчуття особистої безпеки, зокрема в Дніпропетровській області, а мешканці Донецької та Луганської областей продемонстрували вищу схильність залишити місце свого проживання.

Підвищення готовності до діалогу

З 2017 по 2018 рік готовність залучатися до діалогу з різноманітними соціальними та політичними групами підвищилась. Мешканці східної України більш за все готові брати участь у діалозі з внутрішньо переміщеними особами. Також вони повідомляють про найбільше підвищення готовності до діалогу з мешканцями непідконтрольних уряду територій, прихильниками тісних зв’язків з ЄС та українськими націоналістами. Підвищення готовності до діалогу з більшістю політичних та соціальних груп у суспільстві відповідає зростанню підтримки вирішення конфлікту мирними засобами. Водночас, респонденти менш охочі до діалогу з групами, які визначаються сильними політичними уподобаннями (наприклад, прихильниками відділення непідконтрольних уряду територій та тими, кого вважають націоналістами).

Контакти між різноманітними групами у суспільстві та наявність можливостей для реалізації громадянських прав обумовлюють толерантну та активну громадянську позицію

Рівень участі у громадській діяльності залишається низьким на всій території східної України і особливо уздовж лінії розмежування в Донецькій області. Респонденти повідомляють про вищий рівень участі у громадській діяльності у випадках неформальної співпраці зі співгромадянами або організаціями громадянського суспільства, ніж у діяльності, яка передбачає контакти з органами

державної влади. Толерантність по відношенню до етнічних та релігійних меншин набагато вища, ніж, наприклад, до представників ЛГБТ-спільноти та споживачів наркотиків. Молоді респонденти демонструють вищий рівень соціальної толерантності, ніж старше покоління, хоча й молодь менш залучена до громадської діяльності. Жінки та мешканці у віковій групі 35-60 років – це найбільш толерантна та активна частина суспільства. Особисті контакти та взаємодія з різноманітними політичними та соціальними групами позитивно впливають на толерантне ставлення та активну поведінку громадян. Підвищення оцінки власної значущості для суспільства серед населення (тобто, віри в те, що вони можуть приносити користь своїм громадам) також чинить позитивний вплив.

Підвищення схильності до міграції в Донецькій та Луганській областях

Бажання респондентів у східній Україні залишити своє місце постійного проживання залишилось загалом без змін у порівнянні з 2017 роком, за винятком Донецької та Луганської областей, де схильність до міграції значно підвищилася. Схильність до міграції особливо сильна серед молодих респондентів. Найпотужніші фактори, що впливають на бажання респондентів покинути місце свого проживання, – це відсутність можливостей для реалізації своїх громадянських прав та незадоволеність своїм місцем проживання. Іншими словами, чим менше людина бере участь у громадському житті, чим менше можливостей для такої участі вона має, і чим менше людина відчуває, що вона може приносити користь для розвитку своєї громади, тим більше ймовірно, що така людина захоче переїхати. Аналогічно, задоволеність своїм місцем проживання у питаннях проведення дозвілля та перспектив створення сім’ї забезпечує потужний стимул не розглядати питання міграції.

Невикористаний ресурс мешканців територій уздовж лінії зіткнення в Донецькій та Луганській областях

Мешканці територій уздовж лінії зіткнення у Донецькій та Луганській областях мають особливі вразливості та переваги. Вони відчувають ізольованість та навіть покинутість через поганий стан транспортної інфраструктури та надання деяких державних послуг. У порівнянні до інших частин Донецької та Луганської областей респонденти уздовж лінії зіткнення мають більш песимістичний погляд на питання працевлаштування та мають менше можливостей брати участь у громадській діяльності. Водночас, ця група респондентів демонструє вищу готовність бути активними громадянами, а також вищий рівень впевненості у своїх силах та колективних навичках. Це відкриває прихований потенціал збільшення соціального капіталу у східній Україні.

Що таке Індекс USE?

Імплементація Індексу USE проводиться щорічно і покликана покращити розуміння соціальної динаміки на підконтрольних уряду територіях у Донецькій та Луганській областях, а також в сусідніх з ними Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях. Індекс виконується трьома агентствами ООН в Україні – ПРООН, ЮНІСЕФ і МОМ – під загальним керівництвом Офісу Координатора системи ООН та за фінансової підтримки Європейського Союзу. USE являє собою одне з досліджень ООН, яке допомагає спільному аналізу ситуації та імплементації програм в Україні. Дані, аналіз та інформаційні звіти Індексу USE щодо всіх напрямків, зазначених вище, доступні українською, російською та англійською мовами на сайті use.scoreforpeace.org. Для отримання подальшої інформації, напишіть нам use.ua@one.un.org. 


Читайте наші новини на телеграм каналі

16:56
466
Немає коментарів. Ваш буде першим!