Результати комплексного дослідження потреб та можливостей закладів соціальної сфери Луганщини

Результати комплексного дослідження “Аналіз потреб та можливостей закладів соціальної сфери Луганської області в напрямку посилення співпраці влади, громадськості та міжнародних організацій, зокрема Програми ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) в напрямку громадської безпеки та соціальної єдності» були представлені на відповідних круглих столах з громадськістю та владою та наведені в цій узагальненій аналітичній доповіді. 

Методологія комплексного дослідження була розроблена 11 травня 2020 р. в рамках роботи Робочої групи з розробки регіональних соціальних програм завдяки співпраці з Програмою розвитку ООН із відновлення та розбудови миру (скорочено далі по тексту - UN RPP) на підставі Наказу №42 від 02.03.2020 “Про створення робочої групи з питань розробки соціальних програм” при Департаменті соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації.

Робота тривала через спеціальні діалогові заходи, які Робоча група проводила за спеціальними сценаріями та опитувальниками, в результаті яких було обстежено 78 будівель соціальних закладів різного типу () відповідно до робочого графіку обстежень об’єктів соціальної сфери.

До складу Робочої групи увійшли представники громадськості та Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, а результати, про які йдеться далі по тексту, запланували використати для розробки нової Луганської обласної регіональної Програми «Турбота».

Робочий план комплексного дослідження відповідно до графіка реалізації плану дій включав наступні етапи:

(1) Проведення візуального огляду закладу, заповнення Форма первинного огляду відповідно за встановленими параметрами:

  • Загальни характеристики
  • Оцінка загального стану об'єкту
  • Загальне оснащення приміщень
  • Активність закладу
  • Санітарно-медичні вимоги та нормативи до організації роботи закладу
  • Додаткове (за специфікою роботи закладу)

(2) Персональне інтерв'ю з співробітниками закладу (керівник, заступник, три пересічні співробітники) – 5 інтерв'ю;

(3) Персональне інтерв'ю з отримувачами послуг - 10 интервью.

Таким чином, заплановані до проведення 880 інтерв’ю в рамках цього дослідження були проведені під час виїздів та діалогових зустрічей експертів спеціально сформованої Робочої групи дослідження, яка 2 місяці (червень-серпень) виїжджала на об'єкти та проводила відповідну роботу та діалоги з предстаиниками 5-ти типів соціальних устаньв та їх працівниками, клієнтами установ, профільними громадськими організаціями щодо проблем та перспектив їх роботи.

Як зазначено на діаграмі вище, на базі закладів соціальної сфери є багато спеціфічних структурних підроздів.

Так, важливо зазначити, що соціальне таксі є більш затребуваним додатковим структурним підрозділом, проте деякі керівники зазначають, що наявність автомобіля - не єдина потреба. Потрібна постійна програма, яка б давала фінансування на обслуговування автотранспорту.

Зверніть увагу на додатковий структурний підрозділ “підсобне господарство”, затребувано у цілодобових закладах інтернатного типу - і це не лише фінансова допомога закладу, а й соціальна робоча адаптація клієнтів. Що є дуже важливим для цієї категорії клієнтів.

Але, як виявлено, існує багато препон щодо створення таких структурних спеціфічних утворень та основними з них є наступні:

відсутність у громадах відповідних приміщень, щоб відповідали технічним вимогам;

нестача фінансування;

відсутність відповідних фахових знань у співробітників (фінансування на проходження відповідного навчання);

відсутність знань про грантові програми, невміння подавати проекти до участі у грантових конкурсах;

відсутність знань про існуючі структурні підрозділи, позитивний досвід впровадження та їх можливу імплементацію (обмін досвідом);

очікування проведення місцевих виборів/ завершення процесу реформування галузі.

Дослідження надало змогу опрацювати «портрет типового співробітника закладу соціальної сфери», Він на діаграмі низче, де:

1 - період роботи в закладі;

2 - наскільки стресовою є робота;

3 - наскільки комфортною є робота;

4 - фактори емоційного та професійного вигорання.

Велику роль щодо створення атмосфери закладу грають його спеціалісти та те, яким чином вони відносяться до організаці процесу виконання своїх завдань на робочих місцях. Та вони зауважують, що саме навчання та обмін досвідом відкриває потенціальні теми для розвитку, проте логістична віддаленість деяких закладів є перепоною для розвитку персоналу та обміну досвідом. Як ми бачимо на діаграмі нижче.

А дані таблиці нижче свідчать про те, що наприклад центри реабілітації, 55% та їх спеціалісти зазначають потребу в специфічному вузькопрофільному навчанні, на яке зазвичай відсутнє тому що на нього необхідне відповідне фінансування.

Тому, якщо робити загальні висновки по кадровому забезпеченню закладів соціальної сфери, спочатку проаналізуємо деякі цифри.

Фактично, на момент проведення дослідження в Луганській області працевлаштовано 2801 особу, а саме станом на 1 червня 2020 року тут працюють:

  • 848 осіб в УПСЗН
  • 678 осіб в Інтернатних закладах соціального характеру для населення
  • 86 осіб у Центрах комплексної реабілітації дітей з інвалідністю та ВІЛ-інфікованих
  • 1189 осіб у ЦСССДМ/ТЦСО/ЦНСП

Середній показник кадрового забезпечення 92,3% відповідно встановленого штатного розпису.

Проте 69,7% закладів відчувають кадровий дефіцит причинами якого є:

  • скорочення персоналу (штатних одиниць) у зв’язку з реформуванням галузі (УТСЗН);
  • відсутність фінансування/дефіцит бюджетів для відкриття додаткових штатних одиниць;
  • відсутність кваліфікованих фахових спеціалістів;
  • неконкурентноздатна заробітна плата;
  • некомфортні умови праці/ понаднормове перенавантаження;
  • емоційна складова роботи з вразливими категоріями населення;
  • обмежена логістична доступність закладів соціальної сфери.

Керівники закладів зазначають, що на сьогодні у зв’язку з реформуванням галузі та недостатнім фінансуванням, гостро постає питання «відкриття» додаткових штатних одиниць, що не передбачені штатним розкладом. Також зазначається нестача фахових спеціалістів, відтік професіоналів через незадовільні умови праці та низьку заробітну плату. Специфічною проблемою інтернатних закладів - є їх логістична віддаленість, що спричиняє неможливість кадрового забезпечення необхідними вузько профільними спеціалістами.

Найпоширеніші затребувані, але частіше вакантні ( бо не вистачає спеціалістів на місцях) посади перелічені тут та подані у порядку згадування:

  • Психолог
  • ФСР - фахівець соціальної роботи (для роботи у віддалених населених пунктах)
  • Юрисконсульт
  • Співробітник адміністративного складу
  • Технічний персонал
  • Прекладач жестовою мовою
  • Логопед
  • Медична сестра (молодший медичний персонал)
  • Сімейний лікар
  • Массажист
  • Спеціалісти (головні,першої категорії, провідні)
  • Лікар реабілітолог
  • Лікар ЛФК
  • Майстер з ремонту взуття
  • Перукар
  • Архіваріус
  • Швачка.

Щодо клієнто – орієнтованості закладів соціальної сфери можна відмітити наступне.

Щомісяця заклади соціальної сфери в Луганській області обслуговують орієнтовно 60 644 особи, а саме:

  • УПСЗН - 38 110 осіб;
  • Інтернатні заклади соціального характеру для населення - 1176 осіб;
  • Центри комплексної реабілітації дітей з інвалідністю та ВІЛ-інфікованих - 628 осіб;
  • ЦСССДМ/ТЦСО/ЦНСП -20 730 осіб.

Заклади обслуговують всі верстви населення в рамках Законодавства України та надають повний спектр соціальних послуг відповідно до покладених завдань.

Найбільшими викликами на сьогоднішній день є перепони в наданні послуг:

  • перекладання жестовою мовою (відсутні фахові спеціалісти, ліцензійне програмне забезпечення та гаджети відповідних стандартів)
  • надання транспортних послуг для перевезення дітей та осіб з інвалідністю (недостатнє забезпечення закладів соціальної сфери автомобілями, що облаштовані спеціалізованими підйомниками)

Як зазначено на діаграмі нижче щодо архітектурної відповідності та доступність закладів, їх більша частина все ж таки відповідає нормативам.

Але, слід зазначити, що на думку респондентів, відповідність будівлі до норм ДБН оцінюється наявністю даху, стін, вікон, тощо. Проаналізувавши відповідність будівель нормам ДБН лише за критерієм “наявність пандусу” не відповідають нормам близько 62% будівель закладів соціальної сфери, що потрапили до вибірки.

Саме питання розширення площі - є доволі актуальним для більшості закладів, проте в громадах фактично відсутні будівлі, які б архітектурно відповідали потребам. Або існують бюрократичні перепони щодо передачі таких будівель на баланс закладів.

Члене Робочої групи, які фактично є громадськими експертами з питань інклюзії та мають досвід роюботи над покращенням стану інфраструктури та будівель , у тому числі й з точки зору концепції «універсальний дизайн», поставили свої експертні оцінки закладам, в результаті чого появилась наступна картина (на діаграмах нижче).

Оцінювання відбувалось за 10-бальною шкалою, де 10 - найбільш позитивний результат.

Як можна побачити на діаграмі низче, практично всі заклади мають контракт на надання послуг користання інтернетом з “Укртелеком”. Наявність вільного інтернету для клієнтів не завжди є доступною, через те, що його вмикають за запитом клієнтів. Частина керівництва зазначає, що не вбачає потреби створення вільної wi-fi зони в своїх закладах.

Але, більшість респондентів зазначали потребу в мобільному зв’язку, так як не доцільним є сплачувати за дзвінки на міські номери телефонів.

Ще гірша картина із електроними сервісами, яких майже не запроваджено із-за багатьої причин.

Під час дослідження задавали й питання про вплив ситуації з вірусом на роботу закладів. Як зазначено на діаграмі нижче, були обрані різноманітні форми підтримки роботи закладів в карантинних умовах.

Однак, якщо проаналізувати потреби в цій ситуації, то отримуєму чітку картину в таблиці низче.

Слід зазначити, що багато закладі вспіпрацюють з патнерськими громадськими організаціями та отримують партнерську грантову допомогу. І звісно, що такі заклади мають більш презентовний вигляд та більш сучасно облаштовані, персонал відрізняється запальним духом, бо відчуває користь від партнерської взаємодії. На діаграмі нижче можна побачити, що самим відомим парнером закладів соціальної сфери залишається Програма ООНН із відновлення та розбудови миру на рівні з іншими міжнародними длнорськими установами та міжнародними організаціями.

Похвальним фактом є те, що клієнти закладів зазначають задоволення від якості послуг, які отримують в закладах соціальної сфери, але при цьому присутні фактори стресу та не дуже комфортних умов перебування під час відвідування закладів.

Експерти Робочої групи також надали експертну загальну оцінку закладам у розрізі їх типів. Про результати свідчать наступні чотири діаграмки нижче, а саме:

  • щодо управлінь та відділів соціального захисту населення;

  • щодо центрів соціальних слуюб сім'ї, дітей та молоді;

  • щодо центрів компексної реабілітації дітей з інвалидністю та ВІЛ-інфікованих;

  • щодо інтернатних закладів соціального характеру для населення.

Підсумовуючі, зазначимо, що проведена робота в рамках комплексного дослідження

“Аналіз потреб та можливостей закладів соціальної сфери Луганської області в напрямку посилення співпраці влади, громадськості та міжнародних організацій, зокрема Програми ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) в напрямку громадської безпеки та соціальної єдності», дозволила:

  • отримати реалістичну картину стану закладів соціальної сфери очами громадськості, працівників та клієнтів закладів соціальної сфери Луганської області та опрацювати спільні реалістичні заходи для покращення їх діяльності;
  • зробити експертний рейтинг соціальних установ, який покаже пріоритетні об’єкти для організації заходів покращення їх роботи, що дозволить більш планомерно спланувати роботу відповідних партнерів;
  • зробити обласний програмний документ та його заходи більш систематизованими та обґрунтованими;
  • врахувати отримані дані, як підставу для розробки робочих планів спільної діяльності кожної з партнерських установ, задіяних в цьому процесі, як громадських та й міжнародних (складені детальні реєстри потреб для компаній адвокатування та пошуку фінансування);
  • представити напрацювання більш широкому колу громадськості ще представиться можливість на відповідних форумах, круглих столах та інших заходах (Східний Форум з питань інклюзії, кампанія “16 днів проти насильства” та її заходи; регіональний форум з питань інклюзії до Міжнародного Дня людей з інвалідністю та інші).

Робоча група впевнена, що всі результати дослідження будутьвраховані в роботі партнерських громадських та міжнародних установ та напрацювання комплексного дослідження “Аналіз потреб та можливостей закладів соціальної сфери Луганської області в напрямку посилення співпраці влади, громадськості та міжнародних організацій, зокрема Програми ООН із відновлення та розбудови миру (UN RPP) в напрямку громадської безпеки та соціальної єдності” стане одним із обґрунтувань в їх найближчих планах роботи.

RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!