Сайти. Аналітичний звіт моніторингу регіональних ЗМІ.

Тип статті:
Авторська

Більшість роздержавлених ЗМІ в регіонах продовжують демонструвати залежність від влади. Аналітичний звіт моніторингу регіональних ЗМІ. Інститут демократії імені Пилипа Орлика. Квітень 2019. У квітні 2019 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні здійснював моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їх сайтів у 8 регіонах України: Сумській, Полтавській, Херсонській, Чернігівській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській та Донецькій областях. Раніше ці області, окрім Донецької, не досліджувались експертами Інституту. Моніторинг ставив на меті оцінити якість контенту, тематику та спосіб висвітлення передвиборчих перегонів в роботі реформованих місцевих ЗМІ.


У квітні 2019 року експертна група ІДПО обрала по 4 друкованих видання в кожному з восьми регіонів та їх онлайн версії, якщо такі існують. До вибірки увійшли переважно районні газети. Всього було оцінено 1482 матеріалів у друкованих медіа і 689 – в електронних версіях.

Висновки

Моніторинг ІДПО у квітні дає підстави стверджувати: в регіональних роздержавлених медіа погано висвітлюються соціально важливі проблеми, мало аналітики, глибини бачення проблем, пропозицій щодо їх вирішення. Роздержавлені місцеві медіа не шукають власне обличчя та свою нішу в інформаційному просторі регіонів. В експертів склалося враження, що журналісти працюють не виходячи з редакцій, не обізнані про справжні проблеми мешканців своїх регіонів й не намагаються бути корисними своїм аудиторіям.

Цілком очікуваними виявились результати щодо тем, що їх розміщували роздержавлені місцеві ЗМІ. Приділяючи більше уваги життю місцевої громади, соціальним проблемам, місцевому самоврядуванню, майже зовсім не висвітлюють політичні, наукові або міжнародні питання. Висвітлення життя громади можна назвати епізодичним. Також дуже мало матеріалів, які б дозволили читачам об’єктивно оцінити роботу місцевої влади: переважно одностороннє висвітлення в протокольному форматі. У виданнях багато передруків, що може свідчити або про нестачу персоналу, або про низьку продуктивність редакцій.

Роздержавлені медіа у вибірці мало уваги приділяють війні Росії проти України, Операції Об’єднаних Сил, реабілітації військових, поранених, проблемам родин загиблих та переселенців. Ці теми також майже відсутні на шпальтах ЗМІ Донецької і Луганської областей, які територіально наближені до лінії фронту й найбільше потерпають від військового конфлікту на сході країни.

Місцеві ЗМІ не нехтують заробляти на «джинсі». Цікаво, що відсоток замовних матеріалів в онлайн версіях видань в кілька раз перевищує відсоток «джинсових» матеріалів на шпальтах цих самих газет. У квітні найпопулярнішими персонами, в інтересах яких «джинсували» місцеві ЗМІ, були Петро Порошенко, Юлія Тимошенко Володимир Зеленський, Валентин Наливайченко, Мінюст на чолі з Павлом Петренком. На місцевому рівні - депутатка Сумської обласної ради Лілія Ричкіна та депутат Херсонської облради Павло Філіпчук.

Експерти зауважили, що у виборчий період місцеві ЗМІ здебільшого виконували роль статистів: публікації на виборчу тематику не надавали аналізу, експертних оцінок або результатів досліджень. Якщо ЗМІ працюватимуть в такому ж стилі під час парламентських перегонів, то виборець навряд отримає об’єктивне уявлення про кандидатів та партії.

Позитивним результатом моніторингу квітня є майже повна відсутність проросійських меседжів, пропаганди, фейків, які б загрожували інформаційній безпеці України.

Серед слабких сторін місцевих видань експерти назвали стиль «одного автора». Наприклад, у Слов’янській газеті «Вісті» (Донецька область) всі матеріали на першій шпальті випуску підписані одним іменем Григорія Кульбаки. Складається враження, що це газета – блог однієї людини. Оскільки один журналіст не здатен виробити велику кількість якісних матеріалів, то газета має одноманітні публікації й несе репутаційні ризики.

Друковані видання не позбулися «паркетності» після роздержавлення: саме прес-служби домінують як джерела інформації. Місцеві газети розміщують велику кількість протокольних матеріалів, які не марковані позначкою «на правах угоди», чим демонструють інформаційну залежність від прес-служб місцевої влади. Саме новини від місцевих очільників складають інформаційну картину дня місцевих медій. Користування іншими джерелами для збору інформації в більшості ЗМІ обмежене або відсутнє.

Можна стверджувати, що ставши незалежними місцеві ЗМІ залишились у тісній зв’язці з владою й всіляко демонструють свою готовність «інформаційно обслуговувати владу». Причини цього явища потрібно більше детально досліджувати. Серед можливих причин експерти ІДПО називають відсутність у керівників ЗМІ розуміння правил ведення медіа бізнесу, відсутність маркетингових стратегій у місцевих ЗМІ та вміння комунікувати з аудиторіями, нестача обігових коштів, малі й нерозвинуті місцеві ринки реклами. Як наслідок, місцеві органи влади залишаються основним рекламодавцем для районок, й, відповідно, можуть впливати на зміст й стиль місцевих видань.

Сайти

У квітні досліджувалися електронні версії реформованих регіональних медіа в Донецькій, Полтавській, Херсонській, Чернігівській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській та Донецькій областях.

Деякі з реформованих видань не мають сайтів, інші мають, але не оновлюють їх регулярно. Проте, більшість усвідомили перевагу онлайн платформ і використовують їх активно. Характерно, що з 24 реформованих районних газет Чернігівщини лише дві мають сайти. Газета Чернігівського району «Наш край», редакція якої знаходиться у Чернігові, розміщує лише електронну версію газети – https://issuu.com/nash_kray.

Щодо онлайн-видань, то місцеві редактори переважно сприймають їх як другорядні платформи (за винятком газети «Галичина»). На всю Івано-Франківську область ледь знайшлося 2 районні газети, які мають свої сайти. Деякі редакції, очевидно, пробували їх заснувати, але чомусь відмовилися, і їх сайти не наповнюються рік чи й навіть більше. Експерти також вважають розміщення 3-4 публікації в день недостатнім для привернення уваги аудиторії («Вісті Калущини»). Для невеликих редакцій може бути проблемою знайти кошти на власний стартап. Добре, якби їх можна було б залучати за допомогою грантів”, - вважає Любов Василик.

Матеріали з ознаками замовності

Найбільше матеріалів з ознаками політичної і комерційної замовності розмістили сайти Полтавської - 24,6%; Херсонської – 18,8%; Івано-Франківської -11,3%; Сумської- 10,2%, Рівненської - 9,6%; Донецької -5,6%. Краще виглядають на фоні інших сайти реформованих видань Тернопільської області 3,3%.

На сайтах Сумщини розміщено 3,6%, а на сайтах Івано Франківська - 2,9%; Тернопільщини - 1,7% неналежно маркованої реклами.

Наприклад, на сайті kahzorya.org.ua як-от «Каховської зорі» (херсонська область), активно просували депутата Херсонської облради Павла Філіпчука. Незалежні експерти виявили, що більше половини матеріалів в обраний тиждень на сайті були з ознаками замовності (53%). Серед реформованих видань Херсонщини, які досліджувалися, найбільш популярним сайтом є https://nk-online.tv/ газети “Нова Каховка”, який найчастіше оновлюється і містить більш різноманітний контент. При цьому, п’ята частина його матеріалів містить ознаки замовності (20%).

Стандарти

Журналісти електронних версій видань у вибірці дотримувались стандартів на рівні друкованих видань - 3,67 балів з 5 максимальних. На сайтах, так само як і на шпальтах газет відсутні мова ворожнечі (1 бал). Тексти є доступними для сприйняття - 0,98 бали.

Більшість матеріалів (78%) мають посилання на джерела і можуть вважатись достовірними, оцінка 0,78 бали з 1.0. Журналісти здебільшого відділяють факти від коментарів - 0,68 бали.

Найгірша ситуація традиційно з дотриманням балансу думок - 0,22 бали. Але це трохи вище, ніж у друкованих медіа (0,16 бали).

Найкраща ситуація зі стандартами серед реформованих видань у сайту газети «Нове життя», Херсонська область - http://ivanivka.info, який отримав 4,4 бали з можливих 5-ти.

Наприклад, на сайті Чортків.сіті («Голос народу», Тернопільська область) тільки у 4 з 16 публікацій дотримано усіх професійних стандартів. Для прикладу – матеріал «Як українці зі всіх країв, і з Чорткова зокрема, у США за українського президента голосували».

Взірцевим щодо дотримання балансу думок на Кременець.сіті («Діалог») можна назвати «Вибори президента у Кременці: пряма трансляція».

“Помітно, що редакції електронних медіа на Тернопільщині широко застосовують технічні можливості Інтернету, доповнюючи матеріали фотографіями, відео, гіперпосиланнями на попередні публікації по темі. Таким чином, суттєво покращують якість контенту”,- зауважує координаторка експертної групи Наталя Назарова.

Натомість, експерти дослідили, що низька оцінка за стандарти у сайту kahzorya.org.ua газети “Каховська зоря” (Херсонська область) пояснюється великою кількістю «джинси». Оскільки видання доволі агресивно просуває місцевого політика Павла Філіпчука, друкує тексти його авторства, то це, відповідно, відображається на стандартах.

Експерти вважають, що відсутність балансу – може мати кілька причин. Серед них - непрофесійність, лінощі, можливий дефіцит кадрів у виданнях, або свідома редакційна політика, коли видання відстоює інтереси свого головного спонсора/рекламодавця. З цих причин хибує і дотримання стандарту достовірності.

Тематика публікацій

У роздержавлених регіональних медіа та на їх сайтах журналісти приділяють більше уваги життю місцевої громади та політиці і виборам, що зрозуміло в передвиборчий період (дивіться графік нижче). У деяких виданнях доходило до крайнощів. Наприклад, у газеті «Голос народу» (Чортків, Тернопільської області) тема виборів у досліджуваний період займала третину газетної площі (9 матеріалів з 27 проаналізованих).

У квітні журналісти реформованих видань приділяли увагу соціальній сфері – 7-8% з тижневого обсягу матеріалів; проблемам місцевої економіки – 5-6%; подіям у сфері культури – 6-8%; питанням освіти – 3-5%. Причому, відсоток матеріалів на означені теми відрізняється не суттєво в друкованих та онлайн версіях. Проте, в друкованих виданнях найбільшу частку займають матеріали з категорії «Інше», що зчаста містить розважальні матеріали, гороскопи, побутові поради, рецепти, некрологи та/або вітання тощо.

Актуальні питання місцевого самоврядування і децентралізації висвітлюються менше (3,3% контенту та 2,8% в онлайн). Це при тому, що в країні повним ходом розгортається реформа децентралізації. Майже зовсім не пишуть журналісти реформованих видань про війну, хід Операції Об’єднаних сил, проблеми ветеранів, родин загиблих, поранених (1% в друкованих і 2,7% на їх сайтах), переселенців (0,2% на обох майданчиках). Також не хвилюють місцевих журналістів проблеми корупції.

Про військові дії на сході України протягом моніторингового тижня вийшла одна публікація, в газеті «Свобода» (Тернопіль). Матеріал «Ворога, який окупував твою країну, потрібно знищувати!» розміщено під рубрикою «З передової». Автор – журналіст, який тривалий час перебуває в зоні АТО. В кінці тексту зазначено – «закінчення в наступному номері», з чого можна зробити висновок, що тему війни це видання висвітлює регулярно.

При цьому донецькі експерти відзначають, що “не побачили жодного повноцінного проблемного матеріалу на цю вкрай актуальну для регіону тематику. В газетах «Зоря» та «Вісті», що представляють північ Донеччини, Слов’янськ та Лиман (тобто територію, звільнену від агресора ще у 2014 році) геть ігнорують цю проблематику. Принаймні в цьому моніторинговому періоді не опублікували жодного матеріалу, - зазначає Олена Самойленко. - А газети Бахмута (що майже на лінії фронту) та Покровська публікують інформацію щодо Операції Об’єднаних сил, але специфічного характеру. Так, бахмутська «Вперед» на першому тижні квітня повідомила своїм читачам новину «Погиб в машине от взрыва гранаты» (в якій йдеться про загибель військового, але не на фронті) та інформаційне повідомлення «Розпочато призов громадян на строкову військову службу». Подібну «службову» інформацію оприлюднив і «Маяк»: «Покровсько-Ясинуватський ОМВК проводить набір кандидатів на військову службу за контрактом».

Для порівняння: половина дослідженого контенту районних газет Чернігівської області (47%) становить «всяка всячина» - сюди віднесені життєві історії, поради городникам, рецепти, прогнози та гороскопи. Матеріали про життя місцевої громади становлять всього 13%.

Наприклад, два рівненських сайти – «Життя і слово» та «Новини Рокитнівщини» - нічого не публікували про Операції Об’єднаних сил, проблеми переселенців та місцеве самоврядування.

Прикладом може бути текст на сайті Кременець.сіті («Діалог») «На вишивання картини пішов рік: як колишній атовець вишивав портрети своїх батьків», в якому порушено тему повернення до мирного життя вояків після участі в Антитерористичній операції на сході країни.

Походження

Цікавим спостереженням є те, що на сайтах реформованих видань більше матеріалів власного виробництва, ніж в друкованих - 55% (у друкованих 38%). Вочевидь це можна пояснити тим, що на сайтах друкують менше офіціозу, прес-релізів.

30,8% текстів запозичені, але містять посилання на джерела. 14,3% контенту складають неідентифіковані публікації, що значно менше, ніж у друкованих (28,6%).

Майже відкриттям для експертів став чернігівський сайт Сусіди.City, що працює для двох міст Мена і Корюківка. Обидва розділи сайту містять 90% та 98% власних матеріалів із зазначенням автора, що не часто практикують місцеві новинні інтернет-сайти. Редакції газет «Маяк» (Корюківка) та «Наше слово» (Мена) завдяки проекту АБО (Агенції розвитку локальних медіа) мають спільний сайт Сусіди.City. Як показав моніторинг, це є вдалим та оптимальним рішенням для місцевих газет. Оскільки газети отримали не лише сучасний дизайн сайту та його технічну підтримку, але й відповідні умови щодо редакційної політики інтернет-ресурсу. Дотримання стандартів новинної журналістики є вимогою донора. Ці сайти показують вищі, ніж газети показники по стандартах та не розміщують «джинси».

На думку експертів, більшість сайтів роздержавлених видань, не стали додатковим ресурсом для їхнього розвитку та розширення читацької аудиторії. Вони мають вигляд передовсім іміджевої інтернет-візитки, а не ще одного каналу комунікації – як з читачами, так і з рекламодавцями. На сайтах майже відсутні оригінальні новини, що не були опубліковані у газетах.

Про моніторинг

Моніторинг регіональних друкованих та Інтернет - медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року. Дослідження відбувається в рамках проекту Інституту демократії імені Пилипа Орлика «Моніторинг роздержавлених регіональних медіа» за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

З лютого 2019 року кожної хвилі зміняється перелік областей, в яких проводиться дослідження. У квітні моніторинг проводився у Полтавській, Херсонській, Чернігівській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській, Сумській та Донецькій областях. Кожний регіон представлений чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями.

Список видань.

Донецька область:«Вісті» (Слов’янськ) та сайт «Карачун» https://karachun.com.ua/;«Зоря» (Лиман); «Маяк» (Покровськ) http://pokrovsk.city/;

«Вперед» (Бахмут).

Сумська область: “Білопільщина” (Білопільський район);

“Ворскла” (Великописарівський район)http://www.vorskla.in.ua/;

“Голос часу” (Ямпільський район)https://yampil.info/

“Перемога” (Краснопільський район)https://krasnews.wordpress.com/.

Івано- Франківська область :"Галичина" (Івано-Франківськ, обласна)https://galychyna.if.ua/;"Західний Кур"єр" (Івано-Франківськ);

"Вісті Калущини" (Калуш)http://visti-kalush.com.ua/;

"Голос Покуття" (Снятин).

Полтавська область: “Полтавський вісник” http://www.visnyk.poltava.ua/ ;”Перемога” http://peremoga.in.ua/;Лубенщина https://lubenshchyna.com.ua/;

Зоря” (Лохвицька районна газета) http://zorya.pl.ua/contacts.

Херсонська область: "Трудова слава"http://www.trudslava.org.ua/; "Вісті"( Нововоронцовка) https://vistinov.com.ua/; "Каховська Зоря"http://www.kahzorya.org.ua; "Нове життя"http://ivanivka.info

Чернігівська область: "Трудова слава"(Ічня) http://trudova-slava.at.ua ;

".Наше слово" (Мена)http://nslovo.com; «Ніжинський вісник (Ніжин)http://www.mynizhyn.com;"Маяк" (Корюківка)https://susidy.city

Рівненська область:"Сарненські новини " (Сарни)http://sarnynews.in.ua/;

"Життя і слово”( Острог)http://zhislovo.rv.ua/ ; "Новини рокітнівщини” (Рокитнів) http://novinyrokytno.do.am/; "Нове життя” (Здолбунів) -http://newlife.rv.ua/ ;

Тернопільська область «Діалог» (Кременець)https://kremenets.city/ ;

«Голос народу» (Чортків)https://chortkiv.city/;“Подільське слово” (Тернопіль);

«Свобода» (Тернопіль)http://svoboda.te.ua.

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

На відміну від минулих років, коли ІДПО досліджував лише соціально-важливі матеріали, моніторинг 2017-2019 років досліджує увесь обсяг опублікованої інформації. В Донецькій та Луганській областях до аналізу взяті видання, що виходять на підконтрольній українській владі території.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах:

ІДПО – http://idpo.org.ua/reports

Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інтерньюз – http://monitoring.internews.in.ua/

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2017 http://idpo.org.ua/wp-content/uploads/2017/IDPO-methodology-2017.pdf.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.

Контакти:

Світлана Єременко, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com

RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!