"ПострадалА пассажир": що не так із назвами професій, посад, зайнятості жінок у донецьких медіа

Результати гендерного моніторингу донецьких ЗМІ, що проводився у період з 11 по 17 лютого 2019 року

Для лютневого моніторингу індексу гендерної чутливості донецьких медіа було обрано 5 інтернет-видань («Донецкие новости», «Вчасно, «Новости Донбасса», «Новости Мариуполя 0629», «Новости Славянска 6262») та 5 друкованих видань ( «Маяк», «Знамя индустрии», «Приазовский рабочий», «События», «Восточный проект»). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексистського контенту в журналістських матеріалах і публікацій на гендерну тематику.

Загальна представленість жінок в друкованих і онлайн-виданнях Донеччини у лютому 2019 року становила 32 % (38% експерток і 26% героїнь). В усіх виданнях простежується загальна тенденція – переважаюча присутність жінок як експерток і героїнь у соціальній сфері: освіта, медицина, культура (зазвичай як героїнь виставок чи різних масових заходів), а також сфера розваг. Чоловіки традиційно представлені експертами/героями у сфері роботи органів місцевого самоврядування, у матеріалах про надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), темах політики й економіки, енергетики, бізнесу.В інтернет-виданнях найбільший відсоток експерток – у публікаціях на теми культури (67%), медицини (66%), освіти і науки (53%) і бізнесу (35%) Окремо варто звернути увагу на показник у розділі «Розваги» у 80% серед експерток та 60% серед героїнь: моніторинговий період припав на 11-17 лютого, тому багато матеріалів було присвячено святкуванню Дня Святого Валентина. Найнижча представленість жінок як експерток – у темах війни та волонтерства (по 27%), а також політики (22%). В темі спорту експерток не було взагалі (0%).Героїнями жінки найчастіше виступають у матеріалах на волонтерську тематику (46%), освіти і науки (46%), такий самий показник і по розділу «Культура» (46%). Найменше згадок про жінок у темах політики (19%), бізнесу (16%), війни (13%) та спорту (7%).

У друкованих медіа жінки найчастіше були експертками у публікаціях у сфері освіти (64%) та культури (60%), 46 % - розділ «інше», і медицина - 38%. Нижчі показники по темі «Політика» (36%), розваги (1%), а у розділах «Спорт», «Війна» та «Волонтерство» немає жодного матеріалу, де б коментували жінки.


Героїнями активно виступали жінки в освіті (72%), культурі (55%) та розвагах (40%), а також в інших тематиках (43%): привітання з ювілеєм, історії кохання до Дня Валентина, опитування жителів міста на тему «Незнакомец за дверью вашей квартиры. Открывать или нет?», нещасні випадки тощо. Низькі показники по розділу «Спорт» (25%) і «Політика» (14%). Високий відсоток у матеріалах про освіту зумовлений тим, що газети завжди багато уваги приділяють просвітницьким заходам, розміщують великі матеріали, згадують імена всіх вчительок, які щось провели, виграли конкурси і т.п. Показник у розважальній тематиці пояснюється великою кількістю заміток про зірок кіно, театру чи шоу-бізнесу. А згадки про жінок (власне, як і про чоловіків!) у темах війни та волонтерства відсутні через те, що журналісти місцевих газет майже не висвітлюють ці теми взагалі (як це не дивно для видань регіону, частина якого знаходиться в окупації, і поруч ведуться бойові дії!).Сексизм у медіа

Не увійшла до загальної статистики публікація «Жгучая валентинка», розміщена 15 лютого 2019 р. на сайті 6262 – вона маркована як блог, але чомусь трапилася у новинній стрічці. Не можна оминути увагою такий «шедевр», і, хоча він не є журналістським матеріалом, виникає питання до редакції щодо доцільності розміщення подібного контенту на своєму ресурсі. Анонімний автор «блогу» дозволяє собі давати поради, як звабити жінку на Валентинів день, брудною лексикою пропагуючи ставлення до неї як до легко доступного об’єкту сексуальної насолоди:«Я конечно циничная падаль, но, самцы! У меня к вам предложение! Давайте 14 февраля разбрасывать комплименты каждой женщине, которая попадается навстречу! Нам это стоит ноль, а ей счастье! И даже если вам не перепадет, то возможно ваше доброе слова сделает девушку счастливой, а она осчастливит парнишку, которому уже невтерпеж!».

Фемінітиви

Під час моніторингу в донецьких медіа загалом було зафіксовано 28% фемінитивів – 21% у друкованих ЗМІ та 34% в інтернет-виданнях.

Оскільки майже весь контент донецьких медіа російськомовний, то, звісно, широко використані маскулінітиви. Хоча частина з них (назви посад/статусу) і в російській мові могла би бути замінені на фемінітиви, наприклад:«заместитель директора», «специалист экспертно-аналитического центра», «представитель Донецкой таможни», «начальник отдела», «учитель информатики», «пострадала пассажир», «я переселенец, узнала, что..."» Ну і широко використовуються, незалежно від мови публікації (часто трапляються прес-релізи офіційних установ, а вони підготовлені українською і не переробляються журналістами) традиційні «инспектор», «волонтер», «регистратор», «организатор», «менеджер», «педагог», «прес-секретар», «депутат», «министр», «директор», «контролер» тощо.
Цікаво, що фемінітиви присутні у текстах і українською, і російською мовами: заступниця директора, представниця ДонОДА, авторка, художниця, активістка – основательница, заведующая, активистка, советница мэра, исполняющая обязанности, ведущая, руководительница, чиновница, писательница, общественница, художница, заявительница та ін.

Цікаво, що, наприклад, сайт «Донецкие новости» у матеріалі «Что собираются дарить ко Дню влюбленных жители Мариуполя» використав як джерело інформації відеосюжет телеканалу «Сигма», де коментар жінки титровано як "продавчиня", при цьому далі по сюжету журналістка промовляє «продавець» і у тексті публікації використано «продавец». Або на сайті 6262 у матеріалі «Как жители Славянска относятся к Дню Святого Валентина» зазначається, що опитування мешканців міста проводили «воспитанники кружка журналистики», а потім вказані імена виключно дівчат, тобто «воспитаннИЦ».

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

RSS
Немає коментарів. Ваш буде першим!